Сало — сила! Але обережно, щоб вас не розорило…

«Національний смаколик» подорожчав

У середньому по Україні за кілограм нашого улюбленого делікатесу треба викласти до 54,91 гривні.

 Згідно з даними Держстату, найдорожче традиційний національний продукт сьогодні обходиться киянам: 104,13 грн. за кіло.  У Київській області його ще можна купити дешевше, — по 63,73 гривні. Але нам із вами пощастило: у  Тернопільській області, згідно з даними Держ­стату, салом можна поласувати всього за 32,01 гривні.

 На інші м’ясні продукти ціни також суттєво зростали в останні місяці. Скажімо, свинина за першу декаду вересня подорожчала на 2,8 відсотка — в середньому до 103,95 гривні за кілограм, курячі тушки — на 2 відсотки (до 55,01 гривні), яловичина — на 1,4 відсотка (до 109,81 гривні).

 Але по жодному з цих продуктів немає такої істотної різниці цін між регіонами, як по салу. Тут максимальна цінова дельта досягає 8-31 відсотка.

 За даними Держстату, впродовж року сало в Україні подорожчало на 49,6 відсотка, свинина — на 45,3, курятина — на 35,8, яловичина — на 33,2 відсотка.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...