«Файне місто» — по-файному!

У тих, хто вже чув про “Файне Місто”, складається враження, що з 20 до 23 липня в Україні, та що там — у світі — не відбуватиметься жодних фестивалів. Чому? Бо ж усі достойні сольні виконавці та музичні гурти будуть у цей час на найочікуванішій події липня — міжнародному музичному  фестивалі в Тернополі. Тим більше, що фестиваль цьогоріч маємо не простий  — п’ятий, ювілейний!  

 Перш за все, цьогоріч відвідувачі «Файного міста»  зможуть оцінити нову фестивальну локацію: дійство відбуватиметься на території тернопільського іподрому, який зможе вмістити ще більше (хоча, здавалося б, куди вже більше:  торік фест зібрав більше 15 000 відвідувачів, що є абсолютним рекордом фестивалю!)  меломанів. Проте якщо ви хочете доєднатися до фестивальної громади, мусите поспішати:  організатори дійства попереджають, що залишилось всього 600 абонементів в платне наметове містечко. З кожнем днем також зменшується кількість вхідних квитків: їх залишилось всього кілька тисяч, тому не факт, що на вході працюватиме каса. Отож, охочим пофестивалити на «Файному» радимо подбати про свій відпочинок вже зараз. Одно-, дво-, три-, чотириденні квитки можна придбати на http://fainemisto.com.ua/tickets.
З Німеччини  до України приїдуть справжні “монстри” альтернативи   “Guano Apes”, що стануть хедлайнерами фестивалю,  з Фіндяндії — потужні рокери “Poets of the Fall”  та “Skindred” — валійський рок-гурт із Ньюпорта, що є постійним учасником найбільших європейських музичних фестивалів,  з Білорусі — запальний “Brutto”,  а  також російський панк-рок-гурт “Елізіум”, який виступив проти путінського режиму. А щоб перерахувати усіх вітчизняних суперстар, які “запалюватимуть” на конкурсі, не те що статті — цілої газети не вистачить! Бо ж українські гурти теж не пасуть задніх: «Друга ріка»,  “Антитіла”,  ТНМК, “O.Torvald”, «Веремій», Христина Соловій, «Один в каное», «Анна», «Без обмежень», рідні тернополянам Los Colorados  і багато-пребагато інших.  Рок, альтернатива, фолк, поп, денс, метал, інді:  “Файне Місто” є одним з небагатьох українських фестивалів, на якому упродовж чотирьох днів перетинаються практично всі сучасні напрямки. «Файне місто» — це потужна музична «граната», насичена  ритмами рокабілі, ска, фолку, етно і чесного, без наворотів, року, які працюють на загальний драйв.

Але окрім драйвових ритмів, фестиваль має що запропонувати і любителям поетичного слова та прозового рядка. Амфітеатр, яка поєднає у собі літературну сцену, лекційну зону, театральну сцену та нічний кінотеатр теж має що показати  гостям фесту. Отож, у літературному “меню” “Файного Міста”: Сергій Жадан, брати Капранови, Юрій Іздрик, Макс Кідрук, Андрій Любка, Дмитро Лазуткін…

Ви вражені? Так, звичайно, бо є чим! Наймасштабніша, найочікуваніша, найдрайвовіша, най-най-най (список можна продовжувати до безконечності) подія літа — це про нього. Тож біжіть по квитки -  «Файне місто» уже в дорозі…

 

 


Повернутися
01.07.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...