Не бийте по печінці!

Печінку недаремно називають живою лабораторією, - адже виконує майже 400 важливих функцій, тому це особливий орган людського організму.   

Основні функції печінки — захисна, знешко­джуюча, жовчоутворювальна  і кровотворна.

 За хвилину через грам печінкової тканини проходить 0, 85 мілілітра крові, а за годину вся кров кілька разів прокачується і фільтрується через синусоїдальні капіляри печінки, пише «Україна Молода».

 Синтез жовчі — особливо важлива функція печінки. Жовч допомагає засвоювати з їжі корисні речовини і виводити кінцеві продукти обміну.

 Зокрема — білірубін, а також токсини, залишки лікарських препаратів. Таке навантаження під силу лише здоровому органу. Тому печінку слід постійно підтримувати та оздоровлювати.

 Тибетська медицина називає печінку найголовнішою царицею і вважає проблеми з нею причиною всіх недуг. Збій в її роботі призводить до дисбалансу слизу, жовчі й газів в організмі.

 Коли печінка нездорова, її клітини не здатні переробляти кров на форму, яку може засвоювати організм, відтак усі органи і системи не отримують достатньої кількості поживних речовин.

 Печінка подібна до губки. У здоровому стані вона чиста, пружна й еластична. Натомість ослаблений орган схожий на стару мочалку, наповнену густою, липкою й отруйною масою.

 Відтак він втрачає еластичність і збільшується в розмірах. Такий фільтр не здатний нейтралізувати шкідливі речовини — йому самому потрібна допомога.

 Медики нагадують: порушення функцій печінки — першопричина всіх алергійних захворювань, а також недуг шкіри і слизових оболонок, проблем із сполучними тканинами.

 Тому, допомагаючи печінці, ми підтримуємо весь організм.

 Печінка страждає, коли її перевантажують наїдками і напоями. Тож період свят, з його традиційними застіллями, — велике навантаження і випробування для неї.

 Їжа з фаст-фуду, жирні, смажені, копчені страви, салати з майонезами, креми і тістечка, солоне і гостре — все це відчутно позначається на здоров’ї печінки.

 Тож, у період рясних застіль, які ви не можете оминути, та відразу після них, варто підтримати свою «лабораторію».

 В який спосіб? Щодня на голодний шлунок спробуйте випивати столову ложку оливкової олії. Запивати її слід теплою кип’яченою водою. Корисний для печінки чай з деревію.

 Стане у пригоді і розторопша. Ця трава добре поглинає токсини і відновлює печінку.

 Можна подрібнити сушену розторопшу у кавомолці — так її зручніше вживати.

 Не забувайте про жовчогінні трави: польовий хвощ, полин, коріння або листя кульбаби, подрібнена шипшина, лепеха, м’ята, безсмертник.

 

Дві столові ложки цього збору необхідно залити склянкою окропу, настояти 15-20 хвилин і пити теплим. Це так званий печінковий чай.

 Тричі на день за одну годину до їжі приймайте спочатку одну чайну ложку подрібненої розторопші, запиваючи прохолодною водою.

 Потім випийте, не поспішаючи, півсклянки печінкового чаю.

 Щоб почистити печінку після застіль, лікарі рекомендують пити сік iз моркви, яблука і буряка у пропорції 1:1.

 Саме при вживанні бурякового соку, в якому мінеральні речовини містяться переважно в лужних сполуках і гармонійній рівновазі, найбільш інтенсивно виділяється жовч.

 До того ж буряк і страви з нього мають проносну дію.

 Для кращої роботи жовчних протоків фахівці рекомендують з’їдати щодня 2-3 яблука.

 Подібний ефект справляють настої безсмертника і шипшини.

 Печінка любить фрукти, овочі і каші, зварені на воді. Частіше вживайте кефір і йогурт, нежирний сир.

 Найбільш раціональним лікарі називають харчування 4-6 разів на добу. Насичені прийоми їжі з великими перервами (особливо пізня вечеря) сприяють накопиченню жиру, провокують розвиток дискінезії жовчних шляхів та їх запалення.

Для відновлення печінки слід пити багато води та свіжі соки. А також уникати сухого клімату, сауни із сухою парою.

 ТОЧКА ЗОРУ

Раїса Мостовенко, лікар-інфрекціоніст:

 — Основна допомога, якої потребує наша печінка, — раціональне харчування і здоровий спосіб життя.

 На жаль, більшість людей харчується переважно неправильно, не має достатнього рухового навантаження, діти багато сидять за комп’ютерами, мало бувають на свіжому повітрі, тамують голод швидкою їжею.

 На жаль, у студентські роки, коли організм активно розвивається, люди мало дбають про здоров’я. Все це призводить до змін у печінці.

 А в дорослому віці найбільше шкодить алкоголь, куріння, зловживання шкідливими продуктами і ліками.


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...