Теплиця-годівниця!

Заробити на селі «копійчину» – не дуже просто, оскільки переважна більшість платоспроможних роботодавців знаходиться в містах. Оптимальним виходом у такому разі для селян є ведення присадибного господарства. І один із варіантів – вирощування овочів для продажу. На жаль, примхливі погодні умови можуть стати на заваді ваших планів – пізні заморозки чи посуха здатні звести нанівець зусилля тривалого польового сезону. Тож варто звернути увагу на створення тепличного комплексу, який за умови правильного підходу допоможе і родину забезпечити харчами, і заробити копійчину.

Розумні люди кажуть, що в хорошій теплиці площею 2-3 сотки можна виростити в рази більше, ніж на величезному городі. І трудових зусиль докласти значно менше. Звісно, якщо робити все за правилами та вимогами аграрної науки. Не забуваймо і про економіку, адже продукція вашої теплиці повинна мати стабільний збут. Отже, які переваги має теплиця у порівнянні з вирощуванням овочів і зелені у відкритому ґрунті, досліджує ridneselo.com.

Хоч у природи нема поганої погоди…

Передусім, ви прибираєте фактор сезонності – як не крути, а природу не обдуриш і в лютому чи жовтні моркву не посієш... Більше того, овочам у вашій теплиці байдуже, яка надворі погода, як і те, що вже понад місяць немає дощів. Під накриттям ви створите умови, які потрібні кожній культурі, підберете і відповідний ґрунт. Зрештою, теплиця – це справжнє виробництво, це ваш міні-завод, який ви, набивши руку, вдосконалюватимете відповідно до сучасних вимог. А це ж підвищення і врожайності, і смакових якостей! Тож крок за кроком розглянемо кілька правил із ведення тепличного бізнесу.

На кожен товар-свій купець

Перш ніж збудувати теплицю, визначтеся, з якою метою ви це робите. Одна справа, якщо її єдиною функцією буде забезпечення вашої родини овочами. Якщо ж ви хочете на ній заробляти, відразу з’ясуйте, де ви збуватимете продукцію. Відвідайте найближчі магазини та кафе: їхні власники охочіше купуватимуть овочі та зелень у місцевого постачальника, ніж у незнайомого. Добре, якщо в радіусі 50 км від вашого села є два-три великих базари. Якщо ж ви живете досить далеко від великих населених пунктів, то є сенс домовитися заздалегідь із перекупниками та укласти відповідні домовленості з великими магазинами. Хоча можна піти й іншими шляхом - «розкидати» свою продукцію по навколишніх сільмагах, знизивши ціну на кілька гривень, і тепер стабільно отримує прибуток.

Плівкова, скляна чи полікарбонатна?

Врахуйте, що, в залежності від розміру, матеріалу та наявності технічного обладнання, вартість теплиці може сильно коливатися. Загалом теплиці розподіляють за матеріалом, яким вони вкриті, – плівка, скло або полікарбонат. Плівкова теплиця – найдешевша та найпростіша у виготовленні, проте має два суттєві недоліки. Її не можна експлуатувати взимку, та й плівку доведеться щороку міняти. Скло і полікарбонат позбавлені цих незручностей та якнайкраще підійдуть для господаря з далекосяжними виробничими намірами. Радимо, однак, розпочати з найпростішого – звести невеличкий за площею парничок, вкритий плівкою, та «набити» на ньому кілька «гуль», адже від помилок ніхто не застрахований, а власний досвід – найкращий учитель. Лише як набудете певної практики, беріться до зведення серйозної споруди.

Найрентабельніше-квітникарство

Іноді намагання максимально спростити якусь технологічну процедуру може призвести до серйозних проблем. Тому якщо вже взялися за справу і побудували теплицю, то не нехтуйте рекомендаціями фахівців. Для початку ознайомтеся з досвідом вже досвідчених власників парників. Підготуйте правильно ґрунт, переконайтеся, що дотримані температурні вимоги та забезпечена необхідна вологість. Придбайте перевірені сорти насіння. Якщо все зробите правильно, то і результат отримаєте таким, яким запланували.

Пам’ятайте, що теплична справа – це ваш бізнес. Не грядка з розряду «щось та й виросте», не споруда, з якою можна повозитися рік-другий та покинути. Теплиця – це повноцінний виробничий організм, який за умови ретельного й уважного до себе ставлення забезпечить вашу родину не лише городиною, але й гідним прибутком. До речі, варто знати, що найрентабельнішими у тепличній справі вважається квітникарство. Після нього – вирощуванні зелені, а тоді вже овочів. Однак фахівці радять починати саме з них, оскільки збут цієї продукції є найпростішим.


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...