Три тернопільські школи та одна чортківська - у топ-ста навчальних закладів України

Журнал «Фокус» на підставі результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року склав рейтинг 100 найкращих шкіл України.

 У престижному списку чотири школи з Тернопільщини – одна з Чорткова та три з Тернополя. Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича у рейтингу знаходиться найвище – на 44-му місці.  Тернопільська  Українська гімназія імені Івана Франка – на 47-му місці. Ще дві школи з Тернополя – спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 з поглибленим вивченням іноземних мов та спеціалізована школа І-ІІІ ст.  №29  з поглибленим вивченням іноземних мов – розмістилися відповідно на 81 та 87 місцях, інформують в управлінні освіти і науки обласної державної адміністрації.

Очолили престижний рейтинг київський ліцей «Інтелект», івано-франківська гімназія №1 та медліцей з Дніпра. За кількістю шкіл у топ-100 Тернопільська область розділила шосте місце з сусідньою Івано-Франківщиною. Вище за нас – місто Київ, Львіська, Дніпропетровська,  Харківська та Волинська області.

В основу дослідження увійшли статистичні дослідження повних даниз ЗНО всіх випускників 2016 року. Щоб уникнути похибок малих вибірок автори дослідження брали до уваги школи, де було, як мінімум, 20 випускників.

 


Повернутися
16.04.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...