Щоб піст був корисним і смачним…

Поради від лікаря-дієтолога Наталі Суслової 

   Великодній піст вважається найголовнішим і найсуворішим. Тим не менше, його можна (більше того, навіть треба!) зробити смачним і корисним!...  Пам’ятайте: відмовляючись від однієї їжі, треба компенсувати енергію для організму вітамінами та корисними речовинами з рослинних замінників. Якщо знати правила складання раціону, то у період посту можна покращити не лише душевний стан, а й здоров’я, оскільки організм очищується від шкідливих і токсичних речовин. З точки зору сучасної науки вже підтверджено, що піст має позитивний вплив на здоров’я людини: дослідники Інституту серця підтверджують, що регулярні періодичні пости є корисними для здоров’я і серця, оскільки знижують ризик хвороб коронарних артерій, діабету і рівень “поганого” холестерину в крові людини.

–  Піст корисний, але за умови, якщо ви здорові і правильно харчуєтеся, – зауважує лікар-дієтолог Наталія Суслова. Їжа під час посту має бути максимально різноманітною, а тваринні білки без жодних втрат для організму можна замінити рослинними. Тим, хто дотримується дуже суворого посту, тобто відмовляється від риби, яєць і кисломолочних продуктів, то для профілактики дефіциту білка в раціон харчування варто включати білки рослинного походження – це всі соєві продукти, бобові, горіхи, насіння, різні злакові та каші, вироби з борошна грубого помолу. В насінні та горіхах дуже багато цінних амінокислот та корисних жирів, що відновлюють печінку, зменшують запальні процеси в організмі, відновлюють шкіру, покращують настрій та позитивно впливають на нервову систему. Людям, які постять, дуже корисно пити різні види чаїв, компотів,  узварів та какао. Не слід забувати також про споживання великої кількості води – близько 1,5 літра  на добу буде цілком достатньо.

  Щодо частоти харчування, то лікар радить їсти не менше п’яти разів на день.  — Мають бути три повноцінні прийоми їжі і два проміжні, – каже Наталя Суслова. – Проміжні прийоми –  це фрукти, овочі, бутерброди. Важливо також розмежовувати продукти, тобто після гарячих страв не можна одразу їсти солодке, потрібно почекати хоча б годину. Окрім того, слід звертати увагу на спосіб приготування їжі, адже від цього залежить кількість  вітамінів, що зберігається у страві. Одним з найкорисніших приготувань їжі є запікання на вогні, при цьому тривалість приготування треба скоротити, а температуру збільшити. Це один із найбільших природних способів, особливо для риби. Овочі і фрукти корисніші у сирому вигляді, хоча є такі овочі, наприклад, морква, помідори, які свої корисні властивості максимально проявляють при термічній обробці. Не менш корисним є приготування їжі на парі, запікання в духовці, тушкування, однак тушкувати треба на слабкому вогні, у закритій посудині, з мінімальною кількістю води, щоб якнайменше втрачалося вітамінів.  А от від смаження я б радила відмовитися взагалі.

   Насамкінець Наталія Суслова зауважила, що не так важливо, від якої саме їжі ми відмовляємося під час посту, а якими є наші думки і вчинки. Адже якщо постиш і в той же час тримаєш образу на когось чи гніваєшся, то такий піст нічого не вартий. Повинно бути чистим не тільки тіло, а й думки.

Піст протипоказаний

- вагітним жінкам, особливо при токсикозі і при поганому самопочутті;

- жінкам, які годують грудьми;

- дітям та підліткам;

- літнім людям з хронічними захворюваннями;

- людям із захворюваннями органів травлення (виразка, гастрит, холецестит, панкреатит, гепатит, ентерит);

- людям з цукровим діабетом, з порушеною функцією щитовидної залози або з анемією через нестачу заліза;

- виснаженим людям, які перенесли операцію або тривалу хворобу;

- людям, зайнятим важкою фізичною працею.

Обережно постити людям з високим артеріальним тиском, серцевою недостатністю і тим, хто недавно переніс душевну травму. Та якщо, навіть маючи певні застереження щодо дотримання посту, людина все ж бажає постити, то, порадившись із лікарем, можна зробити послаблення: наприклад, вживати яйця та кисломолочні продукти, що містять необхідні для життя повноцінні білки.

Приклади збалансованих пісних страв

Перші страви:

Суп-пюре із гороху та гарбуза з гарбузовим насінням.

Суп овочевий з гречаною крупоюта зеленню.

Борщ із квасолею та грибами.

Суп картопляний із пшоном, грибами та зеленню.

Суп морквяний з манною крупою з тостами з арахісовим маслом.

Другі страви:

Каша вівсяна з меленими горіхами, насінням льону, тертим яблуком та корицею.

Картопля печена, фарширована грибами, кропом та цибулею.

Соєві котлети, тушковані з овочами, томатом та паприкою.

Рис бурий із шпинатом та квасолею.

Запіканка із тертої картоплі з соєвим сиром тофу.

Пиріжки з гороховим пюре та імбиром.

Вареники з грибами та картоплею.

Десерти:

Млинці з мороженими ягодами та арахісовим маслом.

Вареники з житнього обдирного борошна з маком та родзинками.

Паста із зернового борошна з меленими горіхами (маком), медом та лимонною цедрою.

Кисіль із ягід із сухариками.

Печене яблуко з шоколадом та меленими горіхами.

І пам’ятаймо слова Святителя Іоанна Златоуста про значення посту: "Піст пом’якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум, дістає спокій для душі, полегшує тіло, усуває нестриманість".


Повернутися
31.03.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...