Город… у коробці, грядка у пляшці!

Проти весняного “депресняка” — свіжа зелень. З підвіконня!

Коли справжня, не календарна весна не поспішає, так кортить побачити на столі свіжу зелень! До того ж цієї пори натуральні вітаміни особливо потрібні нашому організму. І перший помічник в боротьбі з застудою або грипом – це зелена цибуля.   Її цілющі властивості допомагають впоратися з авітамінозом і весняною стомлюваністю, підвищують імунітет і поліпшують травлення.  А посадивши зелену цибулю в будинку, ви зможете в будь-який час нарвати необхідну кількість її для приготування їжі, а по-друге, будете впевнені, що зелень була вирощена без застосування яких-небудь шкідливих речовин і хімікатів. А от як вирости її самотужки, дізнавалося видання «Яблучко»…

- Найкраще брати дволітрові від пива. У них більше поміститься,- розповідає про вибір пластикової пляшки під зимову грядку вчитель біології Тернопільської школи № 22 Людмила Фічка, 56 років. - Ми садили цибулю на перо в пляшках. На підвіконні мало місця займає й виглядає як ялинка.

Робимо круглі дірки, по колу пляшки на висоті 5-7 сантиметрів від дна. Через горло пляшки засипаємо землею до дірок й встромляємо в них не великі цибульки. Корінці в пляшку, а хвостик на зовні. Зверху знов сантиметрів 5 землі і знов дірки з цибулькою. Поливати через відкрите горлечко.

- Цибулю на перо можна висадити в будь-яку ємність у воду, але краще висаджувати в тирсу й поливати її. Швидше росте й не буде гнити й давати запах, як у воді, - радить Людмила Богданівна. – Таким чином можна спробувати виростити і ще один весняний делікатес- редиску.

Насіння редиски краще замочити звечора, а вранці розкидати зернини на 2-3 сантиметри одна від одної. Чим рідше посіяна, тим більша виростає. Сходить через тиждень й три тижні росте.  

Окрім того, на підвіконні у контейнерах можна виростити зелену цибулю, листковий салат, кріп, петрушку, кінзу, м’яту, гірчицю, шпинат, базилік, крес-салат.
Для міні-городу потрібно: мілкі контейнери різних розмірів, ґрунт, поліетиленові пакети, щоб створити парник, лійка з дрібними отворами, лампи денного світла.

Город у коробці
Якщо немає спеціальних контейнерів, купувати їх не потрібно. Для домашнього городу згодиться звичайна паперова коробка з-під торта, печива або взуття. Аби вона не промокла, вистеліть на дно поліетиленовий пакет так, щоб його краї обгорнули коробку зовні. Наповніть контейнер до половини землею, полийте, рівномірно розподіліть насіння, накрийте зверху шаром ґрунту 1 см і знову полийте. Накрийте пакетом та поставте у тепле темне місце. Коли з’являться перші паростки, зніміть накриття й переставте контейнер на підвіконня. Відтепер ваше завдання – регулярно поливати, додавати добрива та підсвічувати город люмінісцентною лампою щодня по кілька годин. Не чекайте, що зелень із вашої хатньої грядки досягне таких розмірів, як літня. Коли рослинки будуть по 5–6 см, нижні найбільші листочки можна вже зривати. Коли у городі з’явиться більше вільного місця, інші рослини ростимуть швидше. Відтак не відкладайте збір урожаю на потім.
Аби цибуля проросла швидше, замочіть її на ніч у теплій воді. Зауважте, її не можна закопувати, а потрібно лише злегка втиснути корінцем у ґрунт. Якщо зарано обірвете першу зелень, то нова не виросте. Тому не слід квапитися зі збиранням цибулевого врожаю.
Грядка у пляшці

Якщо землі взяти ніде, зелену цибулю можна виростити і без неї. Наповніть ємність водою, накрийте її цупкою картонкою із вирізаними отворами під цибулю. Вони мають бути такого розміру, щоб цибулина застрягла в дірці, опустивши у воду лише корінець. Цибуля на воді буде рости швидше. Однак її зелень буде дещо бліда й гірка. До того ж потрібно регулярно мити ємності, інакше неприємного запаху не уникнути.


Повернутися
17.03.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...