Не тривожтесь — їжте рибу!

Чи з’їли ви сьогодні порцію морської риби? Якщо так, то майте на увазі, що зробили дуже вдячну справу для власного здоров’я. Дієтологи не втомлюються нагадувати, що Омега-3 (поліненасичена жирна кислота, на яку багата морська риба) позитивно впливає на функцію серця і судин, зміцнює зір, покращує стан шкіри, підвищує розумову і фізичну працездатність. Лікарі кажуть також, що морська риба допомагає нашому організму виводити токсини і сприятливо діє на нер­вову систему: вгамовує тривожність.

Американські дослідники на сторінках журналу Environmental Health Perspectives оприлюднили результати своїх досліджень. Вони довели, що збалансована, здорова дієта допомагає захищати організм від дії багатьох шкідливих речовин, натомість нездорове харчування завдає організму шкоди і збільшує ризик багатьох небезпечних хвороб. Зокрема, на думку дослідників, недостатня кількість морської риби і морепродуктів у раціоні може провокувати нервозність і стан тривоги, особливо — в жінок у період вагітності, коли ризик стресу вищий, ніж зазвичай.

Окрім стресових ситуацій, уникнути яких у наш час непросто, людина щоденно потерпає від шкідливого впливу довкілля. Отож, аби зменшити «атаку» на організм психоемоційних навантажень і екологічних негараздів, слід більше вживати рослинної їжі і продуктів, багатих на Омега-3. Поліненасичені  жирні кислоти насамперед слід шукати в жирних сортах морської риби (сьомзі, сардинах, оселедцеві).

Отже, згідно з рекомендаціями дієтологів, здоровий раціон щодня має обов’язково включати три порції овочів і фруктів, нежирні молочні і кисломолочні продукти (оптимально три на день), горіхи і бобові, цільні злаки (бодай половина зі спожитих упродовж дня), а також морську рибу — щонайменше двічі-тричі на тиждень.


Повернутися
06.03.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...