«Стипендію будуть отримувати ті, хто справді вчиться…»

28 грудня  2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову щодо нового порядку нарахування і виплати студентських стипендій.  Головне положення цієї постанови полягає у тому, що стипендіальний фонд на той чи інший ВНЗ обмежується 40 — 45 відсотками від кількості студентів денної форми навчання за кошти державного бюджету.

Зміни у нарахуванні стипендії — бажання чиновників заощадити гроші чи підвищити рівень освіти у державі? Не секрет, що ті, хто не дуже любить вчитися, шукають шляхи, як здати залік чи іспит безболісно. І в них це виходить. Хоча за кордоном про якусь домовленість між викладачем та студентом у принципі не може бути й мови… А є студенти, які вчаться і отримують за свої старання гроші. Чи легко тепер буде отримати стипендію бідному студенту?

За новими розрахунками, відтепер студенти будуть отримувати 1100 грн. (це звичайна стипендія), 1400 грн.  — підвищена. Її будуть виплачувати студентам, які навчаються за визначеними Кабміном переліком спеціальностей. Для прикладу: “енергетика, електротехніка та електромеханіка”, “металургія”, “прикладна механіка”, “математика”, “фізика та астрономія” тощо. Є ще стипендія за особливі успіхи у навчанні — це 1600 грн.

 Про нововведення «Висовкий замок» розпитав у студентки 2 курсу факультету журналістики університету ім. І. Франка Софії Трощук. “Ми поки що не знаємо важко чи ні буде отримати стипендію. Треба провчитися за цією системою хоча б один семестр, — каже Софія. — Колись, щоб мати стипендію, треба було мати середній бал 71 (тобто всі четвірки, або трійки перекривати п’ятірками). Таким чином на стипендію могли претендувати всі, хто навчається на бюджетній формі навчання. А зараз Міністерством освіти і університетом буде встановлено певний відсоток студентів, які зможуть отримувати стипендію. Тобто буде складатися загальний рейтинг. І з цього рейтингу лише від 40 до 45%  студентів (у кожному виші по-іншому) будуть утримувати стипендію”.

“А як потрапити в ці 45%? Це треба вчитися на одні п’ятірки?” — запитую Софію. “Це вже залежить від факультету. Наприклад, на факультеті журналістики у студентів багато п’ятірок, бо навчання гуманітарне. Сів, вивчив, здав. Технічні спеціальності, прикладна математика, або той самий біологічний чи хімічний, у них середній бал на стипендію буде трошки нижчий. Бо в них отримати п’ятірку набагато важче. Студент має вчитися якомога краще, щоб потрапити в рейтинг”.

 “Буде конкуренція між студентами, які добре вчаться”. “Так. Стартує це нововведення цього семестру. Тільки система поки що неповна. Зараз враховується лише успішність. З вересня 2017 р. будуть враховуватися додаткові показники, які теж можуть впливати на стипендію. Це, зокрема, наукова діяльність студента, спортивні досягнення, мистецькі”, — каже майбутня журналістка.

 “Чи не буде такого, що студенти платитимуть хабарі викладачам, щоб отримувати хороші оцінки?” — допитуюсь. “З одного боку, можна дати хабар… З іншого — є одногрупники, однокурсники, і дружба у боротьбі за стипендію може втратитися. З’явиться нездорова конкуренція. Хтось перестане комусь допомагати. З міркувань, що стипендія — дорожча дружби. Це поодинокі випадки, але ця тема починає крутитися поміж студентами. Попри це, студенти кажуть, це дуже хороша ініціатива. І тепер стипендії будуть отримувати ті, хто справді вчиться…”, — пояснює Софія.


Повернутися
12.02.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...