Ліки? Краще — дієта!

Свята закінчилися — присмак залишився. У буквальному сенсі. Традиція наїдатися досита за святковим столом завершується невесело: біль у правому підребер’ї, печія, гіркота в роті… Зазвичай, такі прояви свідчать про те, що жовчний міхур почав «бунтувати». Вихід один — негайно змінити раціон.

Лікарі-дієтологи постійно наголошують: щедрі святкові застілля часто стають причиною різних порушень зі здоров’ям. Людина може навіть не підозрювати, що має якісь проблеми у роботі печінки чи жовчного міхура, адже вони можуть ніяк себе не проявляти. А якщо час від часу виникає гіркота в роті, незначна нудота і біль із правого боку, — то швидко минає і людина не замислюється над тим, чому так сталося. А ось під час святкових застіль, які можутьтривати день у день, організм починає протестувати серйозніше. Велика кількість жирної, копченої, солоної їжі провокує напади гострого холециститу або загострення хронічного.

Бо здається: ну що тут такого? Зайвий «ласий» шматочок на честь свята не завадить. І людина втрачає пильність і забуває про міру. Ковбаси, котлети, смажена качка, холодці, все приправлене хроном, кетчупами і майонезами… А потім тістечка і солодка газована вода, а потім ще морозиво. Ну і алкоголь, звісно. Шлунково-кишковий тракт отримує неймовірне навантаження. І дає збій.

А якщо приготувати всю цю смакоту в інший спосіб — так, як радять дієтологи? Адже так і організму не зашкодите, і задоволення від дегустації отримаєте. Наприклад, замість смажити «до чорної кірки» гуску, її краще запекти. Або згадати, що дієтичні сорти м’яса є так само смачними — той самий кролик, індичка чи курка. Риба, запечена у фользі або приготована на пару, — не менш смачна, до того ж у ній зберігаються всі корисні речовини. Оселедець — смачний і корисний, але зайву сіль із нього краще вимочити у воді.

Тепер — головне правило реабілітації після свят. Продумуючи щоденний «буденний» раціон, акцентуйте увагу на тому, що молочні продукти мають бути нежирними, а вживання вершкового масла краще обмежувати. Приділяйте більше уваги овочам, особливо тим, які не мають грубої клітковини: готуйте з кольорової капусти, буряка, моркви, картоплі. З фруктів обирайте некислі сорти яблук, ягоди і банани. Готуйте узвари, неміцний чай, заварюйте шипшину (цей напій дуже корисний взимку, адже містить вітамін С, що запобігає застудним захворюванням).

Лікарі наголошують: дотримання дієти є головним методом лікування хронічного холециститу. Однак у будь-якому випадку варто відвідати фахівця, адже біль у правому підребер’ї може бути спровокований рухом каменю у жовчних протоках або навіть їх закупоркою. Тож якщо турбує будь-який дискомфорт — нехай вас огляне лікар-гастроентеролог. І зробить необхідні обстеження, насамперед — ультразвукове дослідження внутрішніх органів.


Повернутися
27.01.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...