Коли мороз щипається…

Одні можуть годинами перебувати на морозі, а іншим досить кількох хвилин, аби мати проблеми.

Холодова алергія (інша назва — холодова кропивниця) може проявитися і через декілька хвилин після виходу з будинку на мороз, і після тривалої прогулянки на вулиці, коли шкіра вже «відмерзає» в теплі. Стрімко, менш ніж за хвилину, на відкритих ділянках шкіри «виростають» висипання рожевого чи білого кольору, шкіра сильно свербить. Як варіант — по шкірі розповзаються червоні плями і навіть великі болючі пухирі, як при опіках. Звідки береться це нездужання і що з ним робити?

Пухирці від «морозної свіжості»

Чому одні люди можуть цілий день працювати на вулиці навіть у сильний мороз, і нічого, жодної реакції на понижену температуру, а іншим достатньо вистрибнути з квартири у найближчий супермаркет, пройти буквально п’ять хвилин по вулиці, як шкіра починає свербіти й рясніти пухирцями? Науковці пояснюють: причина у самій сутності феномену алергії. Аномальна реакція організму може виникнути в дитинстві чи в дорослому віці, після інфекційного захворювання чи великого емоційного вибуху, а може й «на рівному місці», коли лікарі не в змозi знайти фактор, що запустив механізм патології. Як і у випадку з класичною алергією (скажімо, на квітковий пилок чи суницю), фахівці не можуть передбачити, у кого, коли та в якій формі виникне нестандартна реакція на холод. На це впливають безліч факторів ризику, які, до речі, «вибухають» алергією далеко не в кожному випадку.

— Алергія на холод у різних формах прояву зустрічається у 15-20% населення, — пояснює «Україні молодій» лікар-терапевт Олена Ткаченко. — Алергеном у цьому випадку виступає фізичний фактор — температура повітря. І чим триваліший контакт із алергеном, чим більша площа відкритої шкіри, яка контактує з холодом, тим гірше почувається хворий. У людини може сильно боліти голова, може виникнути алергійний набряк носа, горла, шиї — аж до анафілактичного шоку.

Зазвичай таку «неправильну» реакцію на банальний перепад температур видає організм, ослаблений хронічними інфекціями. Причиною можуть бути каріозні зуби або запалені гланди, які постійно викидають у кров’яне русло нові порції бактерій. Також алергія на мороз виникає на тлі гепатиту, хвороб органів травлення, при загальній хронічній перевтомі, занепаді сил.

Що ж робити в ситуації, коли від контакту з «морозною свіжістю» на шкірі моментально з’явилися пухирці? Відразу ж випити антигістамінний препарат (супрастин, лоратидин, кларитин чи щось інше — на вибір). А шкіру, що свербить, змастити кремом, гелем чи маззю із протиалергійним компонентом. І звернутися до алерголога, який встановить точний діагноз і пропише схему лікування.

Синдром холодних рук

Ще одна зимова проблема пов’язана з тим, що в людини мерзнуть кінцівки, особливо пальці рук. Коли надворі мінус двадцять, у цьому немає нічого дивного, та й рішення просте: теплі рукавички, вовняні шкарпетки, сезоннi одяг і взуття. Але деяким «щасливчикам» це не допомагає — вони підмерзають навіть у відносно теплому приміщенні, від морозу ж руки болять і синіють, настільки погіршується кровопостачання у цих частинах тіла. Навіть найщільніша вовна не рятує від неприємних відчуттів під час прогулянки. Йдеться про пацієнтів із так званим синдромом Рейно — порушенням, яке в жінок діагностується в 5 разів частіше, ніж у чоловіків.

— Це патологія на межі неврології та судинної хірургії, — пояснює судинний хірург Київської обласної лікарні Дмитро Бородавко. — У хворого навіть при комфортній температурі повітря мерзнуть кінцівки. На холоді з’являються неприємні відчуття в пальцях рук та ніг, змінюється колір шкіри. Через спазми, порушення кровообігу в дрібних судинах і нестачу кисню у тканинах можуть посиніти долоні, ступні. У найважчих випадках виникають виразки на шкірі. Найчастіше синдром Рейно діагностують у дівчат і жінок віком від 15 до 25 років (як правило, незаміжніх,  тих, хто не має регулярного статевого життя). Для лікування призначаємо судинорозширюючі та спазмолітичні препарати, рекомендуємо тепло вдягатися, уникати тісного взуття. Цікаво, що з одруженням і народженням дитини в жінок ці порушення минають повністю! У моїй практиці були такі пацієнтки. Одна з них — дівчина з Таращансього району — потрапила до нашої обласної лікарні в 17-річному віці. Пройшла один курс терапії тривалістю півроку, потім другий, третій, п’ятий… Біда була: поки вживає препарати, ніби все гаразд, припиняє прийом ліків — знову загострення, руки холодні, пальці синіють. А потім вона вийшла заміж, народила малюка, і неприємні симптоми зникли.

Фахівці наголошують, що синдром Рейно трапляється і в чоловіків, і в жінок старшого віку — якщо патологія виникла на тлі іншого захворювання чи стану (сильний стрес, ревматичні хвороби, часті травми кінцівок, професійна діяльність друкарки, піаніста тощо). Добре те, що магістральні судини, життєво важливі для людини, при цьому синдромі не ушко­джуються. Лікують хворобу консервативними методами, а хірургічну операцію проводять лише, якщо вже дійшло до  некрозу. Варто наголосити, що легкі форми нездужання нерідко зникають після відмови хворого від куріння та уникнення переохолодження.

Крижане серце — не метафора, а діагноз

Виявляється, узимку «сердечникам» треба бути надзвичайно уважними до свого здоров’я. Фахівці з університету Нью-Мексико вирішили вивчити історії хвороб 1,5 мільйона пацієнтів, які померли від інфаркту міокарда й інсульту. А швейцарські вчені обстежили понад 107 тисяч пацієнтів, які скаржилися на різкі стрибки артеріального тиску саме в зимовий сезон. Фахівці з’ясували, що ризик раптової зупинки серця у людей з порушеннями серцево-судинної системи взимку збільшується на 36% (!!!) порівняно з літніми місяцями.

Чому так відбувається? Лікарі назвали основні причини:

1. Утруднений кровообіг. На морозі звужуються кровоносні судини, а це обмежує приплив крові до серця. При вдиханні крижаного повітря може статися спазм коронарних артерій.

2. Малорухливий спосіб життя. Гіподинамія ослаблює організм, призводить до зниження активності серцевого м’яза.

3. Неправильне харчування. Улітку організм отримує комплекс необхідних вітамінів, мінералів, амінокислот зі свіжих овочів, фруктів, ягід. Узимку тепличні «дари природи» і коштують дорого, і вітамінів містять мало. Основа раціону в цей час — жирні, м’ясні страви, вироби з борошна, крупи, солодощі. Відповідно, у крові підвищується рівень холестерину, що загрожує закупоркою кровоносних судин. Через нестачу вітамінів знижується імунітет, загострюються хронічні захворювання.

Щоб уберегти серце і судини від холодів, кардіологи радять щодня гуляти на свіжому повітрі (звісно, тепло одягнутими), а вранці робити  просту (на 5 хвилин) фіззарядку, щоб насичувати органи киснем і тримати в тонусі систему кровообігу. Регулярно вживати продукти «для серця», які містять калій (горіхи, курага, чорнослив), кальцій (молочні продукти), магній (ячка, гречка, пшоно, вівсянка), омега-3 (морська риба), вітаміни А (печінка, морква, петрушка), Е (калина, обліпиха, шипшина), групи В (яйця, боби).

А ще — бути в доброму гуморі, які б дрібні чи серйозні прикрощі не випадали на долю людини. Бо ж уникнути стресу взагалі неможливо, але зменшити його згубний вплив на стан власного здоров’я реально.

ДО РЕЧІ

Узимку і на вулиці, і в приміщенні різко падає вологість повітря. Погода зазвичай тішить стійкими морозними антициклонами (сухими і сонячними), а в квартирах та офісах активно працюють батареї опалення й електричні обігрівачі (вони теж висушують повітря). Як результат — людина втрачає навіть більше вологи, ніж улітку. А води, чаю, соків п’є набагато менше. 

— Спрацьовує стереотип: немає спеки, я не пітнію — значить, вода не потрібна, — пояснює терапевт Олександр Ляшенко. — Це хибна думка. Насправді на морозі організм втрачає багато рідини для обігріву та зволоження повітря, що вдихається, для регуляції теплообміну. Тому 3-4 склянки води на день — це норма, яку обов’язково треба випивати дорослій людині.

Недотримання цієї простої рекомендації «світить» не лише погіршенням роботи імунної системи, загущенням крові, а й... проблемами з зором! Річ у тім, що очне яблуко швидше висихає, а без поповнення запасів вологи очі «щипають», «печуть», «ріжуть». Як результат — ми частіше тремо очі та можемо занести на слизову будь-яку інфекцію. До того ж пересушена слизова не виконує належним чином свої захисні функції, і шанс підчепити кон’юнктивіт зростає в декілька разів.

Що робити? Дбати про власну гігієну. Частіше мити руки, не торкатися обличчя й особливо очей. Робити «зарядку» для очей раз на 3-4 години. А в кабінеті встановити зволожувач повітря.