МІНІСТР ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ ГРОМАДЯН ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шановний Павле Дмитровичу! Ми з моїм чоловіком проживаємо разом вже більше 7 років, але до цих пір так і не узаконили своїх відносин. Однак всюди, як доказ того, що ми живемо однією сім’єю, вимагають штамп у паспорті або довідку з РАЦСу. Порадьте будь-ласка чи можна якось в рамках закону довести, що я з чоловіком є однією сім’єю.

Із прийняттям чинного Сімейного кодексу було закріплено рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу, а у Цивільному кодексі – право на спадщину.

Відповідно до чинного законодавства називатися сім’єю можуть люди, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, а також мають взаємні права та обов’язки.

Встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути здійснене судом в порядку окремого провадження. При цьому, згідно з роз’ясненнями Верховного суду України суд вправі розглядати такі справи за наступних умов:

-        має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю впродовж не менше п’яти років;

-        метою встановлення факту є розподіл спільно набутого майна чи спадкування за законом;

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю подається до суду першої інстанції за місцем проживання. Судовий збір для цієї категорії справ становить 20% від розміру мінімальної зарплати.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки.

Доказами, які підтверджують наявність такого факту можуть бути свідоцтва про народження дітей, де вписано обох батьків, довідки з місця проживання, слова свідків, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких випливає що «подружжя» вважає себе чоловіком та дружиною.

З іншого боку, доказами, які свідчать про спільне ведення господарства можуть стати спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У рішенні суду зазначаються відомості про встановлений судом факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Оскільки даний процес вимагає чіткого розуміння всіх деталей ситуації, закликаю Вас звернутися до одного з центрів чи бюро правової допомоги, де наші спеціалісти більш детально розберуться у Вашій ситуації. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

Від себе особисто хочу порадити парам, які проживають разом достатньо часу і відчувають себе повноцінною сім’єю, все ж узаконити свої відносини. Тим більше, що нині цей процес не вимагає значних затрат часу та нервів, адже ми запустили сайт онлайн послуг у сфері РАЦС за адресою http://dracs.minjust.gov.ua/. Тут ви можете подати заявку на «розпис»,  обравши місце та час церемонії.

Окрім того, у Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Сєверодонецьку та Маріуполі діє наш пілотний проект «Шлюб за добу». Тож українці з усіх регіонів можуть одружитися в цих містах фактично у день подачі заявки.


Повернутися
04.01.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...