Кому з тернополян доведеться розкошелитися

У 2017-му році жителям Тернопільщини доведеться заплатити податок на нерухомість, якщо площа квартири перевищує 60 квадратних метрів, площа житлового будинку – 120 квадратних метрів. Ставка податку у наступному році частково зросте.

Ставка податку на нерухомість залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Як результат – при її зростанні збільшується розмір податку. Наступного року жителям краю нараховуватимуть податок на нерухомість за цей рік.

«Органи державної фіскальної служби нараховували податок на нерухомість за умовами, які діяли ще від 2015-го року. Що стосується міста Тернополя, то рішенням Тернопільської міської ради ставка податку встановлена у розмірі один відсоток від розміру мінімальної заробітної плати за один квадратний метр бази оподаткування, ця сума складає 12 грн. 18 коп. за один квадратний метра. Щодо 2016-го року, то рішенням Тернопільської міської ради також встановлена ставка у розмірі 1 відсоток від мінімальної заробітної плати,  в даному випадку ми маємо суму у розмірі 13 грн. 78 коп. за кожен квадратний метр. Щодо 2017-го року, то ставка податку залежатиме від рівня мінімальної заробітної плати», – пояснює начальник управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління державної фіскальної служби України в області Володимир Брудко.

У Тернополі за рішенням міської ради від податків на окремі об’єкти нерухомості звільнили учасників антитерористичної операції, членів їхніх сімей і членів сімей загиблих під час бойових дій. Також зберігаються пільги у будинках-інтернатах, центрах соціальної адаптації.


Повернутися
24.12.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...