Ніщо так добре не лікує грип, як… температура!

Епідемічна ситуація із захворюваності на грип та гострі респіраторін вірусні інфекції ускладнилася і в нашій області. Напикінці минулого тижня її показник перевищив епідпоріг у Борщівському районі. Черги в дитячих поліклінаках довжелезні. Дільничні педіатри в Тернополі отримують по 15-20 викликів на день, пише www.tenews.org.ua.

Що робити, якщо уникнути хвороби не вдалося? Антибіотики, противірусні препарати, імуномодулятори, сиропи від кашлю, комбіновані засоби від застуди, вітаміни та рослинні лікарські засоби МОЗ приймати не рекомендує і навіть розіслало листи до місцевих управлінь охорони здоров’я з вимогою припинити лікарям нав’язувати пацієнтам непотрібні ліки.  Ніщо грип не лікує так добре, як… температура. Гарячка активує кожну ланку імунної відповіді. Звісно, фармацевтичний бізнес буде переконувати вас через рекламу і лікарів, які співпрацюють з представниками фірм-виробників, що без медикаментів не одужаєте. Це — вдала маніпуляція на наших страхах .

Неефективно і шкідливо

Головний позаштатний дитячий інфекціоніст управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ольга Дивоняк схвалює рекомендації МОЗ України, адже вони грунтуються на сучасних доказових клінічних настановах, протоколах та рекомендаціях, якими керуються у Європі.

— За один день змінити систему неможливо, — каже Ольга Миколаївна, — Але і лікарям, і пацієнтам треба поволі адаптовуватися до нових правил на шляху до страхової медицини. Важливо роз’яснювати людям, що, наприклад, є два противірусні препарати (озельтамівір та занамівір), що ефективні при грипі. Їх треба починати приймати в першу—другу добу хвороби, проте це нереально, бо в аптечній мережі їх немає. Жодні інші противірусні препарати не діють на віруси й не можуть запобігти виникненню ускладнень при ГРВІ, як і антибіотики.

— Озельтамівір та занамівір не призначають при першому пчиху, — підтверджує слова колеги кандидат медичних наук, лікар-педіатр Ольга Дутчак, — а тільки тоді, коли хвороба перебігає важко (симптоми важкості може визначити лише лікар) або коли в дитини є супутні недуги (бронхіальна астма, цукровий діабет та інші). Міністерство охорони здоров’я України забезпечило цими препаратами переважно стаціонарні відділення.

Ефективність протиалергійних, рослинних препаратів, вітамінів при лікуванні ГРВІ теж не доведена. Не запобігають зараженню вірусом і його ускладненням інтерферони. А імуномодулятори можуть навіть нашкодити. Та особливо дякуємо МОЗ за заборону гомеопатичних препаратів, що діють хіба на рівні психотерапії, коли «треба щось робити».

Якщо з усім цим іще можна погодитися, то чим шкідливі солодкі сиропи від кашлю?

— Малюкам перших років життя небезпечно їх призначати, — пояснює Ольга Михайлівна, — оскільки вони збільшують утворення харкотиння в нижніх відділах дихальних шляхів, а в дітей ще не сформований кашльовий рефлекс. Тобто ми, даючи дитині сиропчики від кашлю, заливаємо легені й сприяємо розвитку ускладнень. Лише лікар може визначити, звідки кашель: із горла, носа, трахеї, бронхів чи легенів. І тому тільки він може призначити муколітики.

Антибіотики: порятунок чи зло?

Відповідь на це запитання залежить від компетенції лікаря. Адже фармацевтична промисловість з кожним роком продукує нові антибіотики, а мікроорганізми стають іще агресивнішими. Ольга Дутчак укотре нагадує: антибіотики не діють на віруси й не зменшують ризик розвитку ускладнень. Вони показані лише тоді, коли розвиваються бактеріальні ускладнення.

— Антибіотики — сильна зброя в руках досвідченого фахівця, але їх нераціональне призначення призвело до виникнення стійких форм збудників, — пояснює лікар педіатричного відділу №3 Тернопільської міської дитячої поліклініки Зоряна Онуферко. — Нині майже в половині випадків антибіотики використовують необгрунтовано. Певною мірою це пов’язують із недостатньою обізнаністю населення, а в окремих ситуаціях — із залученням до призначення лікування фельдшерів та фармацевтів. Більшість людей мають у домашніх аптечках антибіотики і самі собі їх призначають тільки тому, що вони їм «уже колись допомогли».

Найбільша помилка, за словами Зоряни Василівни, —використання антибіотиків при вірусних інфекціях. Тоді організм витрачає багато сил на природню боротьбу з вірусом, а ми ще додатково навантажуємо його синтетичними сполуками, які потрібно нейтралізувати і вивести з організму. Тобто антибіотики не вбивають вірус і не запобігають розвитку вірусних ускладнень, а призводять до розвитку все стійкіших форм, на які звичні нам антибіотики вже не діють. Відтак доводиться шукати сильніші препарати. Тож недоцільно призначати «сильні» антибіотики при простих інфекціях, коли організм сам здатний впоратися з хворобою.

Зоряна Василівна каже, що часто батьки маленьких пацієнтів самі просять призначити їм аптечні препарати. Бо що то, мовляв, за педіатр, який радить провітрювати кімнату, промивати ніс і давати дитині багато пити? Відтак ідуть до аптеки, де їм завжди радо щось запропонують.

А як правильно?

— Починати лікувати грип та ГРВІ потрібно не із жмені таблеток, а зі створення для організму таких умов, аби він сам міг боротися із вірусом, — наголошує Ольга Дутчак і деталізує: — Температура повітря в кімнаті, де перебуває хворий, має бути близько 20°С, вологість 50-70%. У помешканні потрібно регулярно мити підлогу. Також хворій людині треба багато пити. Найкраще для пиття використовувати засоби для оральної регідрації (регідрон оптіма, хумана-електоліт, гастроліт, іоніка). Можна також готувати узвари із сухофруктів, морси та компоти, чаї. У жодному разі не примушувати хворого їсти, адже ферменти в організмі при високій температурі тіла все одно не працюють. Якщо дитина просить їсти, їжа має бути рідка, вуглеводна. Не слід забувати промивати ніс сольовими розчинами. При підвищенні температури тіла понад 37,5-38,0°С дітям можна давати лише парацетамол або ібупрофен.

Отже, коли в хаті є дитина, в аптечці має бути тільки парацетамол або ібупрофен, судиннозвужувальні краплі та розчини для оральної регідратації. А ще батьки повинні відповідально ставитися до дитячого здоров’я і при перших проявах застуди показати маленького пацієнта педіатру. Якщо виникнуть ускладнення, лікар відкоригує лікування.

Ольга Михайлівна нагадує: витрати на ліки для пацієнтів у країнах, де працює страхова медицина, покриває страховка. А українці витрачають на лікування гроші з власних гаманців. Тому наші телебачення, радіо та газети «шаленіють» рекламою протизастудних «чудо»-препаратів. Як наслідок — лікування ГРВІ приносить колосальні доходи фармацевтичним фірмам.

На документ МОЗ, що рекомендує лікарям правильно лікувати ГРВІ, радісно відреагував найвідоміший педіатр країни Євгеній Комаровський. Адже він роками втовкмачував батькам і лікарям прості правила лікування застуди й грипу: чисті руки, прохолодне повітря в кімнаті, вологе прибирання, регулярне пиття й жарознижувальні препарати за потреби.

Тепер, коли в МОЗ України нарешті прислухалося до цивілізованої педіатричної думки, важливо донести її до батьків. Бо не йдеться про економію на дитячому здоров’ї — йдеться про те, щоби не підірвати його боротьбою з черговою застудою.


Повернутися
15.12.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...