АНЕКДОТИ №92
Заздрість — це таке особливе почуття справедливості. Буває двох видів: корислива і безкорислива. Корислива — хочу, щоб і в мене це було, безкорислива — хочу, щоб і в нього цього не було!
* *
Класний керівник на батьківських зборах:
— Ми вирішили в класі зробити ремонт. Спонсорами були батьки Олі, Сергія, Жені та Васі. Переможцем мав стати найбагатший. Ним став батько Васі!
Батько Васі, знизуючи плечима:
— Як я? Батько Олі — народний депутат, Сергія — заступник мера, Жені — господар великого підприємства, а я — торговець на базарі.
Класний керівник:
— Судячи з податкових декларацій, найбагатший — це ви!
* * *
Трейдера викликали в податкову інспекцію.
— У декларації про доходи за минулий рік ви вказали, що заробили 10 тисяч, а, за нашими даними, витратили мінімум мільйон. Що це означає?
— Це означає, що я не можу ніяк звести кінці з кінцями!
**
— Кажуть, що ходити босоніж дуже корисно для здоров’я.
— Ти маєш рацію, друже. Коли я вранці прокидаюся у взутті, у мене завжди болить голова.
**
Запис у щоденнику: «Ваш син єдиний, хто взяв у похід горілку! Дякую вам за сина!»
**
На одному сходовому майданчику жили два сусіди-однофамільцi, обидва Цукерман. В один день один iз них помер, а інший виїхав до Ізраїлю. Телеграму того, що виїхав до Ізраїлю, помилково принесли вдові iншого Цукермана. Вона читає її і непритомніє: «Прибув на місце. Пекло страшне».
* * *
— Люба, лягай сьогодні без мене, у нас на роботі корпоративчик. Не знаю, надовго затримаюся чи ні.
— Любий, скажи краще, на скільки я можу твердо розраховувати.
← Повернутися
