ОЙ, МОРОЗ, МОРОЗ, САДУ НЕ МОРОЗЬ…

Почнемо з теорії. Напевно, ви знаєте, що таке камбій. Це така слизька прозора прошарок, розташована між корою і деревиною плодового дерева.

Камбій — це будівельний матеріал, що створює коріння, деревину, кору, листя, бруньки і плоди. Від нього залежить здоров'я дерева і його плодоношення. Ось чому садівник повинен оберігати камбій яблунь, груш, слив, вишень та інших плодових дерев. Від чого оберігати? Від різних механічних пошкоджень, але, в першу чергу від морозів.

Як уберегти сад від морозів? Зазвичай в середній смузі Росії в листопаді і на початку грудня, сильні морози трапляються рідко. А коли несподівано вдаряють, то на деревах утворюються морозобоїни. Як правило, вони з'являються на штамбах, зимостійкість яких значно нижче, ніж у гілок крони. Адже штамб перебуває більшу частину року в теплій зоні біля землі, а тому й втрачає в якійсь мірі свою зимостійкість.

Морозобоін зазвичай з'являються на розвилках, особливо, якщо гілки ростуть на дереві під гострим кутом. Буває, що морозобоін відразу й не помітиш. — Кора може триматися в цьому місці до двох років. Але якщо мороз пошкодив камбій, то на наступну зиму, вже при меншому морозі, пошкодження значно збільшитися. Тому навесні або влітку треба ретельно оглядати штамби дерев, натискаючи на кору пальцями.

Якої шкоди завдають морозобоїни саду? Перш за все, вони руйнують камбій у дерев. Кілька морозобоін рано чи пізно призведуть до загибелі рослини. Сад від морозів можна вберегти, якщо вкрити весь штамб снігом. Він не дасть морозу пошкодити кору. Але зими бувають і малосніжні. Тоді потрібно захистити дерева від морозів в саду заздалегідь.

Що треба зробити? Просто укутати стовбур дерева. Деякі садівники використовують для цього старі газети, але краще, все-таки, вкривати їх хлобчатобумажной тканиною, але, у жодному разі, плівкою, під нею дерево замерзне.

Деякі видання рекомендують фарбувати штамби дерев вапном. Але майте на увазі, що ця фарбування сад від морозів практично не вберігає і, в той же час, пофарбованої корі важче дихати.

Тепер, як уберегти сад від сильних зимових вітрів. Холодні вітри висушують дерева і, тим самим, гублять камбій. Якщо немає від них який-небудь природного захисту, то садові насадження потрібно уберігати і від вітру. Найпростіший спосіб — це укутати молоденькі саджанці або декоративні кущі на зиму.

Пошкодити камбій можна також при неправильній обрізки, коли виходять великі задираки на корі. Гілка плодового дерева можна спиляти і взимку. У цей час добре видно, які гілки в нього зайві. Проводити обрізку треба в два прийоми. Обрізаючи взимку, треба залишити 50-60 см гілки, що відходить від стовбура. А навесні, коли минуть морози, цей залишок обов'язково зрізати на кільце, а місце зрізу зафарбувати олійною фарбою або замазати садовим варом. При обрізанні часто залишають шип. Цього допускати не можна — через нього в дерево проникають хвороботворні мікроби і дерево починає гнити.

Що треба робити в саду в квітні — травні? Якщо яблуні досить дорослі, на них з'являються різні лишайники. Вони й кору закривають, і притулок різним шкідників дають. Лишайники треба видаляти, а стовбур промивати розчином мідного купоросу. Ця процедура допоможе зберегти камбій, а значить і дерева у вашому саду, здоровими.


Повернутися
26.11.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...