ЩЕ НЕ ГРИП, АЛЕ ВЖЕ БЛИЗЬКО…

Лікарі констатують: останнім часом почастішали скарги пацієнтів на погане почуття. І пов’язують це з початком сезону гострих респіраторних інфекцій.

 Пацієнти скаржаться на біль, ломоту в тілі, але підвищення температури при цьому не спостерігають. Алла Мироненко, столичний лікар-вірусолог, каже, що так може проявляти себе вірус парагрипу.

 «Це не класичний грип, він спричиняється зовсім іншим вірусом, — пояснює фахівець. — Парагрип «ходить» практично завжди — влітку, восени, взимку і навесні. За своїми ознаками нагадує звичайну застуду».

За словами головного позаштатного дитячого імунолога Києва Федора Лапія, симптоми захворювання простежуються не досить чітко. Температура може підніматися (максимум до 38 градусів), але хворому докучає біль у горлі та кашель.

 Як правило, парагрип протікає легше, ніж грип, але хвороба нерідко триває довше. Стан може покращитися лише через п’ять — сім днів.

 Яке лікування потрібно застосовувати? Жарознижувальні на основі парацетамолу, ібупрофену, тепле пиття. Добре пити липовий і малиновий чаї, які мають потогінну дію. Але — в міру, зловживати ними не варто. Через те що людина інтенсивно пітніє, може страждати серцево-судинна система. З цієї ж причини не потрібно різко збивати температуру.

 Корисно пити звичайну воду з лимоном: віруси гинуть у кислому середовищі. Хворому на парагрип корисно їсти каші, в яких містяться так звані повільні вуглеводи. Досить з’їсти всього пару ложок вівсянки або рису, щоб в організмі не було стрибків глюкози. Під час хвороби корисні кисломолочні продукти.

 Щодо противі¬русних засобів, то їх призначають у тому разі, коли відомо, який вірус людина має. Інакше ліки можуть виявитися неефективними. До того ж, такі препарати лікарі зазвичай радять застосовувати в перші два дні. І застерігають від використання судинозвужувальних крапель.

 При використанні судинозвужувальних крапель відбувається спазм судин, гірше виводиться слиз із носа, пересушується слизова. Краще промивати ніс морською водою, приймати рослинні препарати, що покращують відтік слизу.

 Якщо людина хворіє без температури, можливо, в організм потрапило невелика кількість вірусу. Але найчастіше це свідчення того, що імунна система недостатньо реагує на «ворога». Важливо все ж порадитися з лікарем.


Повернутися
26.11.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...