В АМЕРИКАНСЬКОМУ МІСТІ КОМУНАЛЬНИКИ ВІДРЕМОНТУВАЛИ ДОРОГИ ТУАЛЕТНИМ ПАПЕРОМ

Для чого тільки не застосовували туалетний папір, крім прямого призначення. І як серветки, і для утеплення взуття. Свого часу навіть ходили чутки, що деякі зразки вареної ковбаси також містять у собі туалетний папір.

 А от комунальники американського міста Літтлтон, що в штаті Колорадо, вирішили за допомогою туалетного паперу... відремонтувати дороги.

 Втім сміятися передчасно не варто: на відміну від наших доріг, тут усі тріщини замазали на совість, не шкодуючи ні смоли, ні асфальту.

 А туалетний папір валиками приклеїли поверх, щоб колеса машин i підошви пішоходів не прилипали. Таким чином комунальники відремонтували понад 120 вулиць міста.

 За словами місцевої влади, біоматеріал убере в себе смолу, висохне та розпадеться через кілька днів, а от завдяки таким технологіям вони змогли достроково відкрити вулиці для руху транспорту. Як-то кажуть: усе для блага народу.


Повернутися
15.11.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...