ЗБАРАЗЬКИЙ ЗАМОК – З ОНОВЛЕНИМИ ЗАЛАМИ

3 листопада в Збаразькому замку відкрили 10 оновлених залів, а на відкриття запросили міністра соцполітики Павла Розенка.

Участь в урочистостях узяло керівництво Тернопільської області та районів. На реконструкцію десяти залів витратили близько десяти мільйонів гривень. Найбільш знаковим стало відтворення Білого камінного залу, нижньої та верхньої аркових галерей, верхнього та нижнього вестибюлів, панської вітальні та дзеркального залу.

Наразі завершуються роботи з освітлення та замощення подвір’я Замкового палацу, що буде більше відповідати історичному періоду забудови палацу.

За словами голови Тернопільської ОДА Степана Барни, в області збереглося 34 оборонних споруди, тому буде проведено цілий ряд заходів з їх відродження і відбудови. Наголосив він і на тому, що 2017-ий рік буде роком відродження культурної спадщини, а тому в обласному бюджеті планують закласти кошти для реставрації інших замків. Пріоритетною буде робота над під’їдзними шляхами до культурних пам’яток.


Повернутися
06.11.2016
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...