ЯГІДКА КОРИСНА ЗАМОРОЖЕНА: ВАРЕННЯ ПРОВОКУЄ СТАРІННЯ

Зацукровані ягоди не тільки втрачають вітаміни, а й шкодять здоров’ю.

«Те, на що перетворюють прекрасні ягоди та фрукти любителі «зимових вітамінів», можна назвати отрутою сповільненої дії, — каже столичний лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. — Бо що таке, по суті, варення? Це концентрат глюкози та фруктози. Потрапляючи в організм, ці речовини провокують його «зацукровування».

 Найсумнішим наслідком «зацукровування» є так звана реакція глікації між білками та цукром (або реакція Майяра) та її КПГ (кінцеві продукти глікації) або AGE (Advancedglycationendproducts)».

 Звісно, від ложки варення ще ніхто не вмер, але регулярне, щоденне потрапляння в наш організм солодощів (зокрема, й солодких напоїв), виробів із білого борошна (випічка, білий хліб, печиво) є однією (і дуже суттєвою!) причиною цукрового діабету другого типу, катаракти, втрати зору, судинних захворювань, атеросклерозу, синдрому подразненого кишечника, хвороби Альцгеймера, запалень, інсульту, інфаркту, раку та інших недуг. «Хто б міг подумати — таке солодке зло...

 Але воно, окрім усього, ще й прискорює старіння шкіри, — застерігає лікар. — Тому, якщо не бажаєте мати зморшкувате обличчя —обмежте цукор і солодощі!».

 Вміст AGE у крові є маркером старіння, каже фахівець. На 15-20% рівень AGE залежить від спадковості, а решта — від способу життя, зокрема, харчування.

 Найздоровішим способом заготовки ягід та фруктів є заморожування, переконана пані Скиталінська. На другому місці (за корисністю) іде сушіння. Однак сонячне світло (ультрафіолет), контакт із повітрям (кисень) значно знижують збереження цінних речовин (насамперед, вітаміну С та кольорових пігментів, які під дією світла і повітря руйнуються). Тому сушити фрукти, ягоди й овочі треба правильно: у затіненому та провітрюваному місці.

 Водночас помідори, морква і всі червоно-жовто-оранжеві овочі, які багаті на каротиноїди, люблять термічну обробку, пояснює дієтолог. Тому домашні кетчупи, ікра з баклажанів iз додаванням моркви та помідорів дуже бажані в раціоні.

 «Єдине побажання — уникайте смаження і використання олії, — уточнює фахівець. — По-перше, нагрівання олії шкідливе, бо змінює формулу жиру, по-друге — це вкрай калорійно. Тому баклажани попередньо проваріть (вони рекордсмени iз «всмоктування» олії)».

 Здоровим видом консервації є квашення. Молочні бактерії у квашених продуктах живлять корисні кишечні бактерії й сприяють доброму травленню, зміцнюють імунітет i захищають від діабету другого типу, ожиріння, запалень, хвороби Альцгеймера, Паркінсона, раку і навіть аутизму.

Нездорові консервації — ті, в яких використовують багато оцту, солі та цукру. «Оцет, як і будь-яка кислота, має подразнюючі властивості, тому може спровокувати запалення шлунка, кишечнику, підшлункової залози та інші неприємні наслідки для організму. Для дітей та людей старшого віку така їжа не рекомендується», — застерігає лікар.

 І радить заморожувати літні делікатеси на зиму. «Наповнюйте пакетики ягідками, половинками абрикосів, малиною, ожиною, свіжим шпинатом та іншими кольоровими літніми радощами і відправляйте в морозильну камеру (не забуваючи щодня їсти їх свіжими). Відтак узимку матимете змогу доповнювати ними розмочені вівсяні пластівці, кисломолочні напої, кисломолочний сир, напої та інші страви».


Повернутися
20.09.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...