“СИДИТЬ ДІВЧИНА В КОМОРІ, А КОСА ЇЇ НАДВОРІ», АБО КОЛИ КРАЩЕ ЗБИРАТИ МОРКВУ

З морквою все складно і просто одночасно, для одних овочівників просто, для інших, напевно, більш відповідальних, складно. Перші просто впевнені в тому, що прибирати моркву можна буквально в будь-який час, розтягуючи цей період аж до середини жовтня, адже морква-то заморозків не боїться! Інші впевнені і не безпідставно, що при збиранні моркви потрібно обов’язково орієнтуватися на певні терміни, інакше морква в сховище почне гнити або придбає не зовсім морквяний смак і стане твердою як милиця.

Давайте розбиратися ,хто правий. Своєчасне прибирання коренеплодів моркви матиме позитивний вплив на лежкість плодів і їх поживні властивості, ну а дострокова або в пізні строки може зіпсувати і те й інше.

Строки збирання моркви

Отже, які ж фактори впливають на строки збирання моркви? Це звичайно ж тип сорту — ранньостигла морква, середньостигла або пізньостигла, а також цілі для яких коренеплоди власне і вирощуються, зовнішній вигляд і стан рослин, ну і звичайно погода за вікном.

Раніше вважалося, що найкраща пора збирання моркви — до середини вересня. Нібито після середини вересня грядки вже повинні бути від моркви вільні, а грунт повинен відпочивати. Сенс в цьому є, так наприклад, при зниженні середньодобової температури до чотирьох градусів тепла зростання коренеплодів повністю зупиняється, а якщо ртуть в термометрі опуститься нижче нуля градусів, то велика ймовірність, що коренеплоди і зовсім почнуть потихеньку загнивати. Зрозуміло, що лежати такі коренеплоди будуть або дуже недовго або не пролежать зовсім. З огляду на це, бажано прибрати моркву з ділянки до початку осінніх морозів, значить лімітом є не середина вересня, а його кінець.

Якщо ж ви поспішити і надмірно рано викопати коренеплоди моркви з ґрунту, то вони можуть почати в’янути в першу чергу через перепад температури — з теплого грунту, в холодний погріб. Звичайно зараз ми говоримо про сорти пізні, якщо ж мова йде про середньостиглі сорти, то розрахувати оптимальний термін збирання моркви можна орієнтуючись на термін їх дозрівання вказаний на кожній пачці з насінням, тобто в середньому від 80 до 100 днів. Звичайно, є й додаткові ознаки, що вказують на дозрівання коренеплодів — це пожовклі нижні листочки. Якщо помітили таке явище у середньостиглого сорту моркви і терміни так сказати вже підійшли, то абсолютно безглуздо тримати її в грунті довше, це не призведе до збільшення врожаю, а ось смак плодів може і зіпсувати.

Що стосується моркви, що відрізняється ранніми термінами дозрівання, або тієї, що була посіяна під зиму, то її прибирають в середині літа, і вона не йде на зберігання, а додається в маринади і різні літні салатики для поліпшення їх смаку і підвищення вмісту вітамінів. Таку моркву збирають, як тільки її діаметр досягне одного сантиметра, пов’язують в пучки і недовго зберігають у звичайному холодильнику. Перетримувати в грунті ранню моркву не можна, вона і смак свій втратить і вид її зіпсується, та й тріщинами вона може вся покритися, тобто прийде в повну непридатність.

В який спосіб збирати моркву

Отже, з термінами ми більш-менш розібралися, давайте тепер вирішимо, як краще прибирати морква. Овоч цей в прибиранні не складний, якщо у вас на ділянці ростуть сорти що формують середні і короткі коренеплоди, то цілком можна обійтися своїми власними руками, ви можете просто висмикувати коренеплоди з ґрунту тримаючи їх за гичку. Моркву довгу обов’язково доведеться підкопувати, вийняти її з землі повністю — складно. Для підкопування використовують або вила, або штикову лопату, головне при цьому вірно вибирати відстань до коренеплоду і намагатися його не пошкодити. Зазвичай достатньо лише трохи підняти грунт, як коренеплоди легко будуть з нього виходити, варто потягнути їх за гичку.

Отже, моркву ми витягли, далі думки городників знову розходяться. Одні стверджують, що після викопування моркви її разом з бадиллям можна залишити прямо на ділянці дня на два-три щоб поживні речовини з бадилля перейшли в коренеплоди, інші ж радять бадилля відірвати відразу. Насправді другі мають рацію, поживні речовини швидше перейдуть з коренеплоду в бадилля, але не навпаки. До всього іншого бадилля витягне і частину вологи з коренеплоду.

З огляду на це, відразу після викопування всієї моркви з ділянки необхідно почекати кілька годин, поки грунт на поверхні коренеплодів підсохне, після чого бадилля можна обрізати або обірвати руками, залишивши невелику частину, довжиною близько півтора сантиметрів.

Такий нехитрий процес часом помітно збільшує термін зберігання коренеплодів, адже бадилля не прагне прорости, тим самим приводячи до втрати коренеплодами частини поживних речовин і вологи.

Не забувайте про те, що добре і довго будуть зберігатися коренеплоди пізніх сортів моркви, без пошкоджень і ознак наявності гнилі, тому викопувати моркву потрібно максимально акуратно. Якщо на коренеплоді багато грунту, то його не можна струшувати, стукаючи коренеплоди один об одного або зчищаючи їх чимось жорстким, моркву слід обтерти рукою або м’якою сухою ганчіркою. Перед закладанням на зберігання будь-коли не мийте коренеплоди, краще нехай вони будуть брудними, ніж вологими.


Повернутися
26.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...