СВЯТА НЕ БУВАЄ ЗАБАГАТО, АБО ЯК ТЕРНОПІЛЬ ФЕСТИВАЛИТИ БУДЕ

Гуляти — так гуляти: День Незалежності та День Міста для «файномістян» і у попередні роки завжди зливалися в одну суцільну кількаденну фестивальну феєрію, але цьогоріч святкова лихоманка так збільшить «обороти» та «градус», що триватиме не мало-не багато… цілих десять днів!  Місто аж гудітиме від різноманітних, різнопланових та «різношерстих» дійств, і якщо тернополянам доведеться про щось шкодувати, то хіба про відсутність дару біолокації — здатності перебувати одночасно в кількох місцях. Бо ж усі дійства варті того, аби там побувати: і смаколиків на аж трьох гастрономічних фестивалях скуштувати, і під виступи «Плачу Єремії», «Мед-Хедсів» та Андрія Підлужного потанцювати-пострибати, і на тернопільських днях моди за участю провідних дизайнерів України поахати-охати, і у спортивно-розважальних квестах, марафонах та конкурсах участь взяти, і виступами вуличних лялькових театрів помилуватися, і кавових пахощів на відкритому кавовому чемпіонаті міста з лате-арту понюхати… Як усе це, запитаєте ви, встигнути? А «НОВА» для вас уже про все подбала: і повну програму заходів святкування надрукуємо, і про її «родзинки-цікавинки» розповімо…

Три зірки, дві дошки — культури потрошки…

«Дивовижі на козацькому острові» —  назва персональної виставки скульптур «тернопільського Да Вінчі», художника, скульптора і ювеліра Сергія Кузнєцова говорить сама за себе. Неймовірні, ірреальні, химерні  металеві динозаври, тварини і комахи — ніби щойно зі сторінок фантастики чи футуристичного фільму — чекатимуть на вас на козацькому остові у парку «Топільче».  Ювілейна виставка знаного митця Богдана Ткачика — в «Українському домі Перемога».

У місті стане більше на три іменні зірки і дві меморіальні дошки більше. На Алеї зірок, що на вулиці Сагайдачного, у день міста «засяють» нові зірки — групова, присвячена  героям АТО, які ціною свого життя та здоров’я боронять українську землю, нині, на жаль, покійному актору і режисеру, народному артисту України Мирославу Коцюлиму та співаку та композитору Андрію Підлужному. 

На фасаді «Палацу кіно», що на вулиці Івана Франка, встановлять пам’ятну дошку відомому польському кінорежисеру і сценаристу Єжи Гоффману. Згадати в Тернополі режисера стрічки «Вогнем і мечем» вирішили не випадково, оскільки митець майже рік проживав у нашому місті в 1938 році. Щоправда, доля тут не виявилася  до нього та його сім’ї прихильною: комуністи репресували та вивезли Гоффманів до Сибіру.

Крім того, анатаційною меморіальною дошкою згадають і легендарного «Кузю» — покійнго лідера гурту «Брати Гадюкіни» Сергія Кузьмінського. Дошку розмістять на будівлі позаду пам’ятника Франка, у якій співак певний час мешкав,і за розповідями друзів Кузьмінського, саме у там і написав хіт «Файне місто Тернопіль», який став неофіційним гімном нашого міста.

  Оновлена «Циганка» — пляжна забаганка

Оновлення набережної в напрямку так званої «Циганки» –  один з наймасштабніших об’єктів реконструкції у місті за останні кілька років.   Неділю, 28 серпня,  тернополяни та гості міста зможуть оцінити оновлену відпочинкову зону, яка, запевняють, кожному припаде до смаку. Тут буде справжній рай для дорослих та малечі: пішохідний фонтан, дитячий та спортивний майданчики, екстрим-парк, велодоріжки, оглядові та лекційні майданчики, безкоштовний доступ до wi-fi. Набережна буде загалом поділена на шість зон, серед яких «зелений пляж», головна площа, алея та зона для тихого відпочинку.

Під час урочистого відкриття на вас чекають показові виступи з водних видів спорту (віндсерфінгу, байдарок, каное, катамаранів);  флеш-моб та виступ танцювальних колективів.

 У «Атріумі» — «Переможці»

Вони – справжні переможці. У багатьох сенсах: над ворогом і над обставинами, над болем і над проблемами, над відчаєм і над собою. Вони втратили кінцівки, але не силу духу та смак до життя. Вони — це 17 героїв-учасників АТО і жінка-волонтер, чиї неймовірні історії  лягли в основу соціального мультимедійного проекту “Переможці”.  Колишні студенти, винороби, інженери, службовці, професійні військові, спортсмен і вчителька — всі вони були поранені на війні, втратили кінцівки і тепер починають нове життя. Вони хочуть жити, працювати, втілювати в життя свої мрії і розбудовувати незалежну Україну.

Нагадаємо, «Переможці» — це фотоекспозиція відомого українського фотографа Олександра Мордерера і арт-директора Тетяни Рубльової, серія сюжетів ТСН від Соломії Вітвіцької, а також спеціальний благодійний випуск журналу «VIVA! Переможці», кошти від продажу якого передаються на розвиток сучасного протезування в Україні, зокрема, на навчання українських протезистів. Мета цього проекту – змінити ставлення суспільства до тих, хто втратив частини тіла, показати, що люди з протезами - повноцінні члени суспільства, які залишаються щасливими, красивими і повними сил для нового життя.

В Україні наразі проходить безперервний виставковий тур, зокрема, "Переможців" вже побачили у Запоріжжі, Дніпрі, Івано-Франківську, Харкові, Херсоні, Черкасах.

 Офіційне представлення проекту в Тернополі відбудеться 27 серпня о 12.00 в музеї ретро-автомобілів «Ретро-кортеж», що на вулиці Текстильній, 28 (навпроти бокового входу в Сінема Сіті). Участь у ньому візьмуть куратор проекту Соломія Вітвіцька, бійці АТО – герої світлин. Музичний супровід забезпечить лауреат міжнародних вокальних конкурсів, співачка та скрипалька Оксана Муха зі Львова. У нашому місті експозиція діятиме до 27 вересня.  

 Врода і «вишивана» мода

Якщо ви із заздрістю дивилися на телевізорні дефіле моделей, мріючи: «от би хоч раз таке вживу побачити», ваша мрія, вважайте, здійснилася.  27 серпня о 19.00 на Театральному майдані відбудуться дні моди просто неба, вхід на які-вільний. Тут буде облаштовано подіум, поставлять стільці для глядачів. Для охочих зробити «знимку» на пам'ять — фотозона, для спраглих спілкування — можливість поближче познайомитися з українськими дизайнерами, які представлять свої колекції у етностилі. «Одяг в етностилі – просто неймовірний, — каже організатор Тернопільських днів моди Марія Гудима. —  Ми хочемо, щоб якнайбільше тернополян могли побачити колекції наших дизайнерів та отримати естетичне задоволення.  Під час показу продемонструють історію народного костюму від витоків до сучасності: обласний краєзнавчий музей готує колекцію одягу зі своїх фондів. А також ми покажемо, як сучасні дизайнери втілюють етностиль у життя.»

 Окрім модного показу, глядачів чекає і невелика концертна програма – на сцені виступатимуть Олеся Киричук, Оксана Муха та інші. Програма Тернопільських днів моди розрахована до двох годин.  


Повернутися
26.08.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...