ПРИЙШОВ СПАС — ГОТУЙ РУКАВИЦІ ПРО ЗАПАС!

У серпні святкують три Спаси. Перший Спас ми вже відсвяткували 14 серпня, з якого колись, власне, і починався серпень, другий Спас — 19 серпня і Третій Спас — 29 серпня.

Спас — це можливість і нагода сказати природі «спасибі» за врожай і можливість просити в Бога благополуччя для родини. А дякувати є за що! Цей час — благословенний час збору врожаю, найщедріший період року. Обмолочені хліби, в садах смачно гупають яблука, груші, сливові дерева все ще рясно обвішані соковитими сливами, на столах вабить духмяний мед, пахне м’ятою і чорнобривцями. Для господинь цей період року найкращий іще й тим, що вони мають безмежне поле для своїх кулінарних фантазій — стільки всього вродило!

Святий Спас медові яблука припас

У цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або букети колосся жита й пшениці. Тому в народі його називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. За народними прикметами, Яблучний Спас означає наближення осені.

 А в оселях у цей день особливо пахне яблуками. Запечені з медом і корицею, дбайливо і майстерно заліплені у вареники, покришені в рулети, пиріжки, штруделі , компоти, потерті в ябчанки чи киселі, вони заслужено стають головною дійовою особою дня. Ще від того моменту, коли господиня щедро пригощає кожного соковитим яблуком із кошика, освяченого в церкві.

 А потім — запрошує за святковий родинний стіл. На сніданок і цього свята, і не лише в цей день і навіть не лише на сніданок, розійдуться «на ура» вареники з яблуками і корицею з медом.

Отож до тіста на вареники. На 4 склянки просіяного борошна візьміть одне яйце, столову ложку сметани, дрібку солі або перевареної води кімнатної температури, або сироватки, або нежирного кисляку чи кефіру — стільки, скільки вбере тісто. Воно має бути тугим, щоб піддавалося розкачуванню качалкою. Замісити тісто, покласти його в кульок чи харчову плівку і дати йому «відпочити» 20-30 хвилин.

 Тим часом готувати начинку. Яблука очистити від шкірки і потерти на грубу тертку, посипати цукром до смаку, притрусити корицею і додати столову ложку манки — вона вбере яблучний сік. Усе перемішати.

 Тісто розкачати в джгутики, порізати на кружечки шириною з великий палець, розкачати на млинчики, викласти на них начинку і заліпити. Вкинути в окріп і варити хвилин п’ять після закипання. Готові вареники вибрати шумівкою, дати стекти воді і ще гарячими полити їх медом. Дати вистигнути — і можна ласувати. Зі сметанкою та медом вони ще смачніші!

 А хочете смачних яблучних ароматів, проте час на приготування обмежений? Бабка-ябчанка — смачне вирішення браку часу на приготування! Знадобиться склянка натертих яблук, 3 яйця, по половині склянки цукру, сухарів і сметани, 4 столові ложки розтопленого масла. Усе добре розмішати і викласти у змащену форму. Випікати 30 хвилин при температурі 180 градусів. Чудовий десерт!

 Особливо святковим ваш стіл зробить яблучно-маково-горіховий штрудель — симбіоз смаку, краси і кулiнарного мистецтва! Причому особливих попередніх умінь мати необов’язково: ця святкова смакота створюється швидко і зовсім нескладно.

 

Спробуйте! Для тіста візьміть 500 г борошна, 2 яйця, 5 столових ложок олії, дрібку солі і 200 мл води.

 Для начинки: 5 соковитих яблук, 200 г горіхів (волоських, лісових, мигдалю), 100 г маку, лимон, 5 столових ложок цукру, чайна ложка кориці.

 Для крему: 200 г м’якого вершкового масла, 50 г панірувальних сухарів, 2 жовки, 4 столові ложки молока.

 Змішайте яйця, сіль, 2 столові ложки олії, теплу воду і додайте просіяне борошно. Замісіть тісто і розділіть його навпіл. До однієї частини додайте ще 2 столові ложки олії, потім з’єднайте її з другою частиною і знову вимісіть. В отримане тісто додайте п’яту ложку олії, вимісіть, накрийте і залиште на півгодини. Яблука помийте, видаліть серцевину, наріжте тонкими скибочками і побризкайте лимонним соком. Усі горіхи подрібніть у блендері. На бавовняному рушнику, щедро присипаному борошном, дуже тонко розкачайте тісто.

 Змастіть тісто вершковим маслом, посипте панірувальними сухарями, залишивши з одного боку непосипану смужку завширшки 10 см. На сухарі рівномірно викладіть яблука і горіхи. Присипте їх цукром із корицею, а зверху викладіть невеликі шматочки вершкового масла. Збийте виделкою жовтки з молоком і змастіть смужку тіста без начинки.

 За допомогою рушника скрутіть рулет. Змастіть деко маслом, присипте борошном і покладіть на нього штрудель швом донизу. Змастіть виріб зверху молочно-жовтковою сумішшю і відправте в попередньо розігріту до 220°С духовку. Випікайте 40 хвилин, протягом яких іще двічі змастіть штрудель жовтками з молоком, а потім посипте маком. Гарячий штрудель накрийте рушником, щоб скоринка не була занадто жорсткою. І насолоджуйтеся!

 Сказавши «А», тобто створивши таку яблучно-горіхову розкіш, кажіть і «Б», тобто спечіть іще й надзвичайно пухкий, ніжний, солодкий з приємною кремовою кислинкою, ошатний медовий рулет. Нехай вас не насторожує ні назва майбутнього кулінарного шедевра, нi уявна його картинка: він випікається так само просто і не вимагає якихось особливих інгредієнтів. Але сам по собі особливий! Отож, для тіста віднайдіть: 200 г меду, 250 г борошна, 6 яєць, 150 г цукру, пакетик розпушувача, чайну ложку амонію і стільки ж — кориці. Для крему: 200 г цукру, жовток, 500 г густої свіжої сметани, 150 г масла, 150 г подрібнених волоських горіхів і 15 г ванільного цукру.

 Спочатку готуємо тісто. Для цього по­трібно збити окремо білки і жовтки з цукром (білки — у густу піну). Збиті жовтки і білки з’єднати, продовжуючи збивати. До збитої маси поступово додаємо, не припиняючи збивання, мед, порошок для випічки, амоній, корицю, борошно. Тісто тонким шаром викладаємо на деко, вистелене пергаментом, і випікаємо. Спечений корж знімаємо з пергаменту, скручуючи у рулет.

 Далі — справа за кремом. Сметану (якщо вона рідка — відцідіть) збиваємо з цукром, жовтком і маслом. Додаємо подрібнені горіхи. Коржі перемазуємо кремом і скручуємо у рулет. Рулет повинен вистоятись у приміщенні, щоб корж зм’як від сметанкового крему, потім його треба або поставити в холодильник, або — на святковий стіл. І скликати друзів та рідних!

Яблука до м’ясця — ваш обід удасться

Яблучний Спас — то яблучний! Не відступаємо від «яблучних мотивів» навіть при приготуванні м’ясних страв. Яблука додадуть їм пікантності й ніжності, перетворять звичну страву на святкову. Спробуйте хоча б яблука з начинкою. Цього разу начинка буде з курячим філе. Потрібно 7-8 середніх яблук, 400 г відвареного курячого філе, склянка молока, по 2 столові ложки вершкового масла і борошна, сіль і перець за смаком.

 

Куряче філе нарізати невеликими шматочками. Приготувати соус «Бешамель»: для цього треба розтопити масло і злегка підсмажити на ньому борошно. Потім влити молоко і при безперервному помішуванні довести до кипіння. Посолити, поперчити за смаком. Варити, поки соус не загусне. Змішати його з філе. Яблука вимити. У кожного зрізати верхівку і видалити серцевину так, щоб залишилися стінки завтовшки 0,5 см. Нафарширувати яблука куркою в соусі і покласти на кожне з них по невеличкому шматочку вершкового масла. Поставити в духовку при температурі 180 градусів і пекти яблука протягом 35-40 хвилин.

 Страва виходить незвичайною, але при цьому неймовірно смачною, бо поєднання ніжного курячого м’яса і яблук тут дуже вдале.

 А курка з яблуками — ще один варіант, про який кажуть, що пальчики оближеш. Та навіть і кісточки обсмокчеш. Бо дуже смачно!

 На велику курку (до 2 кг) потрібно 80 г вершкового масла, 4 яблука (хочете, візьміть більше — покладете навколо курки), корінь селери, цибулина, по 2 чайні ложки чебрецю та розмарину, 4 зубчики часнику, 2 столові ложки олії і сіль та перець за смаком.

 Курку помийте, просушіть паперовим рушником. Натріть сумішшю з подрібненого часнику, солі, чорного перцю, чебрецю і розмарину. Залиште на кілька годин маринуватися в прохолодному місці. Яблука, цибулю і селеру подрібніть. Масло розтопіть і додайте нарізані яблука.

 Потім перемішайте і смажте протягом п’яти хвилин, після чого додайте нарізану цибулю і селеру. Посоліть, поперчіть. Перемішайте і обсмажте разом з яблуками ще хвилину-дві. Курку нафаршируйте холодною начинкою з яблук, цибулі та селери і покладіть у пакет для запікання. Зав’яжіть і покладіть на деко, підлийте туди трохи гарячої води. Запікати в духовці, нагрітій до 200-220 градусів. Потім температуру можна трошки зменшити.

 Запікаємо до готовності (приблизно 2 години). Хвилин за 20 до закінчення приготування пакет обережно розріжте і дайте курочці зарум’янитись. Смакує з овочами — тушкованими, запеченими, в салатах, iз гарнірами і як самостійна страва — зі своїми ж яблуками.

 

 НАПОЇ

 Спасівські киселі

 До яблучної випічки традиційно подавали киселі. Дуже смачна традиція, її просто необхідно продовжувати!

 Щоб приготувати яблучно-грушевий кисіль, треба буде груша, 2 яблука, 2 столові ложки меду, 3 столові ложки крохмалю, півтора літра води і трішки кориці.

 Фрукти почистити і порізати кубиками. Залити їх окропом і варити, доки шматочки не стануть м’якими. Ви­йняти яблука і грушку та перетерти в блендері. Готове пюре покласти у відвар, довести до кипіння, влити крохмаль, розведений у воді, та ретельно перемішати. Зняти з вогню і додати корицю та мед.

 А медовий кисіль навіть не потребує «тандему» — він смакує сам по собі! Проте з випічкою — узагалі неперевершено! Потрібно: сік одного лимона, 300 г меду, 4 столові ложки цукру, 3 столові ложки картопляного крохмалю, 6,5 склянки води. Розвести в гарячій воді половину норми меду, додати цукор і довести суміш до кипіння. Картопляний крохмаль розвести холодною кип’яченою водою, заварити ним, помішуючи, киплячий сироп. Зняти суміш iз вогню, влити залишок меду і лимонний сік. Кисіль добре перемішати, охолодити. І смакувати!

 З Яблучним Спасом! Миру, добра та злагоди! І, звичайно, смачного!


Повернутися
21.08.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...