СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЗІБРАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ

 Зібрати до школи хлопчика в середньому коштує 2205 грн, а дівчинку - 2185 грн.

Такі підрахунки зробили аналітики сервісу OLX.

Підготувати дитину до школи за мінімальних витрат обійдеться в 335-380 грн, кажуть фахівці сервісу. За їхніми словами, батьки школярів заощаджують на купівлі нових речей і через інтернет обмінюються одягом, з якого дитина виросла. При купівлі нових речей через сервіс бюджет зростає до 825-1080 грн.

Набір із 10 зошитів коштує щонайменше 15 грн, папки для зошитів - 25 грн. Ручка коштує від 4 грн, а набір кольорових ручок - 40 грн. Набір кольорових олівців обійдеться від 20 грн. За прості просять від 15 грн. За мінімальний набір шкільної канцелярії доведеться віддати від 100 грн.

Шкільний костюм для хлопчика коштує 200 грн. Сорочки продають від 20 до 150 грн. Шкіряні туфлі для хлопчиків коштують від 100 до 500 грн. За новий спортивний костюм просять щонайменше 190 грн. Від 140 грн обійдуться зошити й шкільне приладдя.

"При купівлі вживаних товарів для школярів у приватних осіб підготовка хлопчика до школи коштуватиме 335 гривень, а за нові речі треба заплатити близько 1000 гривень", – каже Оксана Венгровська, піар-менеджер компанії.

Найдешевший костюм для дівчинки зі спідниці та жилета коштує 90 грн. Новий - від 135 грн. Ще щонайменше 100 грн треба віддати за блузку. Вишиванка коштуватиме від 150 грн. Нова пара черевик зі шкірзамінника коштує в інтернеті від 290 грн. Спортивний одяг для дівчинки продають щонайменше за 200 грн. Ще від 100 грн доведеться заплатити за рюкзак.

"Всього зібрати дівчинку до школи, за нашими підрахунками, обійдеться в 825 гривень", – уточнює Венгровська.


Повернутися
16.08.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...