ДОГЛЯД ВЛІТКУ ЗА ТРОЯНДАМИ

Зараз пильну увагу потрібно приділити трояндам. Вони шикарно цвітуть і на квіти норовлять прилетіти бронзовки і жуки-оленки, які виїдають квітки ще в бутоні.

Зовсім недавно ні від бронзовок, ні від жуків-оленок спасу не було. Препарати не чинили на них практично ніякого ефекту. Але після того як ми почали труїти їх дихлофосом і Раптор, жуки стали пропадати. Як тільки вони з’являються, ми знову обприскуємо квітки аерозолями.

Уважно огляньте кущі. Всі сухі, пошкоджені і хворі пагони треба зрізати і спалити. Корисно вирізати і пагони старше чотирьох-п’яти років. Вони практично не цвітуть і загущують центр куща.

Щоб троянди не здичавіли, своєчасно видаляйте поросль шипшини. Її можна відрізнити по дрібним листям. Деякі вважають, що у шипшини сім пелюсток, а у троянди тільки п’ять.

Але це не так. Відрізнити їх можна за розмірами листа — у шипшини вони набагато дрібніше.

Всі зрізи робіть косими, під кутом 45 ° С. Якщо троянда цвіте всього один раз за сезон, то цей сорт треба обрізати відразу після цвітіння, прибираючи всі тонкі пагони. Якщо троянда цвіте кілька разів, то такі сорти обрізають пізно восени.

Обрізка залежить від виду троянди

● Чайно-гібридні зрізають до 80-100 см;

● високорослі і флорибунди — до 45-50 см;

● прості троянди — до 10-30 см;

На відстані 10-20 см від кореневої шийки розсипають нітрофоску: по 30-40 г на 1 м2, після чого грунт неглибоко перекопують. Якщо ґрунт сухий, то добрива краще внести в рідкому вигляді, а грунт перед підгодівлею полити. Після дощів на троянди нападає іржа і борошниста роса, які можуть сильно зіпсувати декоративність кущів. Тому при появі перших плям на листках і пагонах рослини треба обприскати сумішшю Топаза і Ордана.

Дуже ефективний препарат Rose Clear: він одночасно і від хвороб лікує, і шкідників вбиває. Фактично відразу вб’єте двох зайців. Троянди корисно замульчувати перегноєм шаром 3-5 см. Мульча і вологу збереже, і захистить грунт від ущільнення. Ефект від добрив, внесених в рідкому вигляді, стане помітний через п’ять-сім днів, а в сухому — набагато пізніше.


Повернутися
09.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...