ЗЕРНО ЙДЕ НА РЕКОРД

Середня врожайність ранніх зернових цього року перевищує 38 центнерів з гектара.

Урожай ранніх зернових уже зібрано з 8,1 млн. гектарiв, що становить 84 відсотки від запланованих до жнив площ. Середня врожайність становить 38,3 центнера з гектара. Станом на 1 серпня маємо наступні результати.

 Пшеницю зібрано на площі 5,2 млн. гектарiв, намолочено 21,5 млн. тонн зерна (минулого року було 21,9 млн. тонн) при врожайності 41,3 центнера з гектара (минулоріч — 37,3 ц/га).

 Ячмінь обмолочено на площі 2,5 млн. гектарiв (89 відсотків), намолочено 8,5 млн. тонн зерна (торік — 7,4 млн.тонн) при врожайності 33,4 центнера з гектара (у 2015 році — 29,4 ц/га).

 Жито зібрано на площі 75 тис. гектарiв (52 відсотки), намолочено 196 тис. тонн зерна (у минулому році — 202 тис. тонн) при врожайності 26,1 центнера з гектара (торік — 24,8 ц/га).

 Овес поки що обмолочено на площі 45 тис. гектарiв (21 відсоток), намолочено 112 тис. тонн зерна (торік — 118 тис. тонн),при цьому врожайність його зросла до 25,1 центнера з гектара (торік — 21,3 ц/га).

 Горох зібрано з площі 226 тис. гектарiв (95 відсотків), намолочено 714 тис. тонн (минулого року — 368 тис. тонн), з середньою врожайністю 31,6 центнера з гектара (мирулоріч — 22,4 ц/га).

 Крім того, озимого ріпаку обмолочено на площі 403 тис. га (88 відсотків), намолочено 1,1 млн.тонн (у 2015 році було більше — 1,6 млн.тонн) також з вищою, ніж торік, урожайністю 26,3 ц/га (було 25,3 ц/га).

 Одеська область нинішнього року намолотила понад 3 млн. тонн зерна, а Миколаївська та Запорізька отримали більш ніж по 2 млн. тонн зерна, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.


Повернутися
09.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...