П’ЯТЬ СЕКРЕТІВ, ЯК ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНЕ МОРОЗИВО

У спекотну літню пору у виробників та продавців морозива завжди додається роботи. Це й не дивно, адже шанувальників цього крижаного десерту у рази більше, ніж його противників. Однак варто пам’ятати, що нашкодити здоров’ю може не тільки місцеве переохолодження від морозива і як наслідок – ангіна або застуда. Нерідкі випадки й отруєнь після вживання цих тонізуючих ласощів. Запам’ятайте декілька важливих порад, яких слід дотримуватися, купуючи ескімо чи пломбір, щоб після ласування не потрапити до лікарні.

1. Більше молочного, менше рослинного

Йдеться про жир, обов’язковий складник у виготовленні морозива. У якісному морозиві вміст молочного жиру завжди вищий за вміст рослинного. Рослинний жир – це дешева сировина, яка сама по собі не надто шкідлива, але разом з ароматизаторами та консервантами може становити неабияку небезпеку для організму, особливо дитячого.

Найчастіше для виготовлення морозива використовують пальмову олію, яка уповільнює обмін речовин і сприяє утворенню жирової тканини і холестеринових бляшок. Якщо ж на упаковці про пальмову олію інформації не знайшлося, однак на язику після вживання такого морозива залишається неприємний післясмак і відчуття нальоту, значить, виробник просто не захотів вказати правду про інгредієнти.

2. Внутрішній смак не підведе

Спробуйте знайти своє улюблене морозиво чи принаймні свого виробника. Щоправда, для цього доведеться трішки поекспериментувати. Оцініть смак морозива, зверніть увагу на запах. Залиште часточку в склянці і поспостерігайте, як тане морозиво: якщо це пишна густа пінка, то в морозиві більше саме молочного жиру, можете сміливо купувати його й наступного разу, якщо ж воно перетворюється на мутнувату субстанцію, це свідчення того, що у десерті переважають рослинні жири.

3. Брикет замість стаканчика

Вафельні стаканчики (особливо ріжки зі здобного тіста) містять калорії, тому якщо вашій фігурі шкодить їх надмірна кількість, відмовтеся від такого морозива. А якщо це морозиво на вагу, то у стаканчиках можуть міститися ще ароматизатори, консерванти та барвники. Тому морозиво у вафельних стаканчиках купуйте лише тоді, коли дуже хочеться згадати дитинство.

4. Літери на упаковці

Смакові добавки – не єдиний додатковий інгредієнт, який зустрічається в магазинному морозиві. Є ще й консерванти. Деякі з них не несуть шкоди для організму, а деякі можуть неабияк зашкодити здоров’ю. Тому ретельно вивчайте інформацію на упаковці і попередньо ознайомтеся зі списком найбільш шкідливих консервантів, які часто зустрічаються в продуктах харчування з літерою «Е».

5. Молоко, вершки, цукор, ваніль

Лише ці чотири інгредієнти мають бути у складі правильного морозива. Звичайно, в магазинних варіантах таке поєднання складників зустріти не просто важко, а й нереально. То хіба це не привід навчитися готувати морозиво вдома власноруч? Рецептів — безліч. Та лише тоді ви можете бути впевненими в його якості. А вже у домашнє морозиво можна додати будь-що – від улюблених фруктів до вишуканих соусів.

І наостанок: завжди звертайте увагу, чи має морозиво мітку про відповідність Держстандарту і перевіряйте дату виробництва. Однак пам’ятайте одну просту істину: у якості та натуральності морозива можна бути впевненим на всі сто тільки в тому випадку, якщо ви виготовили його власноруч.


Повернутися
17.07.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...