А ПОКУПАЄТЕСЯ В ВАННІЙ…

 У тернопільському ставі - кишкова паличка

Обидва пляжі і «моржатник» лабораторних випробувань не пройшли.

 У воді тернопільського ставу санепідеміологи виявили кишкову паличку, її вміст перевищує норму удвічі.

«Ми не рекомендуємо купатись у Тернопільському ставі. Причина такого рішення – перевищення вмісту кишкової палички у воді у два рази. Щоб контролювати ситуацію, ми перевіряємо якість водойми щомісяця, проводимо дослідження у восьми точках тернопільського ставу. Зокрема досліди проводяться у воді біля Дальнього пляжу, «Циганки», готелю «Галичина», моржатника у парку «Топільче». Якість води не є доброю. Особливо ми застерігаємо від купання малих дітей. Проте, дослухатися до нашої поради чи ні, вирішує кожен сам для себе, – відзначив завідувач Тернопільського міськвідділу лабораторного центру Держсанепідслужби України Анатолій Поліщук. Дальній пляж у Тернополі – єдине місце на цілу область, призначене для відпочинку. Оскільки лише там працюють рятувальники. Однак умови на пляжі не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Санепідслужба застерігає не лише від купання у ставі, а й від засмагання на пляжі.

 До слова, якість води у тернопільському ставі погіршується щороку. Про цю сумну тенденцію свідчать результати досліджень санепідслужби. Окрім цього, на тернопільських пляжах відпочивальників переслідують кліщі. Цього літа зафіксовано чимало укусів.


Повернутися
03.07.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...