ТАРИФНИЙ ГЕНОЦИД: З 1 ЛИПНЯ ПОДОРОЖЧАЛО ТЕПЛО І ГАРЯЧА ВОДА

 Життя дорожчає. Українці знову відчують на собі чергове подорожчання тарифів на тепло, гарячу воду і електроенергію. Нові тарифи вступають в силу сьогодні, 1 липня і зростуть одразу на 75- 90%.

Зокрема, ціна 1 гігокалорія тепла підвищилася з 534 гривень до 1043 гривень. Для споживачів, які не мають лічильників в будинку або квартирі, тариф на централізоване опалення з 1 липня складатиме 32.97 копійок за квадратний метр на місяць (з урахуванням ПДВ).

Кубометр гарячої води з сьогоднішнього дня піднявся в ціні до 63-78 гривень за 1 кубометр. Ціни формуються в залежності від постачальника і наявності в житлі рушникосушки.

Також віднині підвищили тарифи і на електроенергію, але лише для промислових споживачів. Перша категорія промислових споживачів відтепер буде платити на 10 % більше, друга – на 8,2%.

Тернопільські споживачі стрибок цін відчують суттєво – область за рівнем заробітної плати продовжує пасти задніх. І проти нових необґрунтованих, несправедливих цін і тарифів на житлово-комунальні послуги протестуватимуть тернопільські профспілки. Своє звернення профспілки планують направити центральним органам державної влади – Кабінету Міністрів, Верховній Раді, Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.


Повернутися
03.07.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...