ОБЕРЕЖНО: СОНЦЕ, АБО ЯК ЗАХИСТИТИСЯ ВІД ЗГУБНОГО ВПЛИВУ УЛЬТРАФІОЛЕТУ?

Надмірна засмага старить?

Літо — це свято, якого чекають усі. Справді, коли ж іще можна так чудово відпочити, набратися сил і яскравих емоцій, удосталь посмакувати сезонними фруктами й овочами, податися в мандри? І, безумовно, — поніжитись на сонечку. Зрештою, фанатичні прихильники засмаги не чекають червня, а розпочинають свій «сезон» іще навесні — щойно сонце вдосталь прогріє повітря. І не повертаються з «полювання», доки не отримають вражаючого ефекту — шоколадної шкіри із золотистим відтінком, а то й повної «бронзи». Бо певні: це модно, красиво, омолоджує і додає настрою. Чи завжди це так?

Думка лікарів із цього приводу неоднозначна. Засмага справді буває корисною, якщо не захоплюватися процесом, доводячи ситуацію до критичної, кажуть деякі фахівці. На думку дерматологів, «зважені», тобто дозовані сонячні ванни — важливі для нашого організму, — мають, зокрема, антигрибковий і антибактеріальний ефект. Тим, кому докучають вугрі, ультрафіолет може стати у пригоді. «Один зі способів очистити сальні залози — викликати легке лущення шкіри, — пояснює лікар-косметолог із міста Бровари на Київщині Тетяна Онищук. — Цей спосіб лежить в основі лікування ультрафіолетовими променями. Такий ефект дає і сонячне проміння. При лущенні разом із мертвими клітинами з поверхні шкіри сходять лусочки, які закупорювали сальну залозу, тож її функції відновлюються».

Окрім того, засмага забезпечує нас вітаміном Д, який синтезується в організмі лише під впливом сонячного проміння. Сонячне світло робить м’язи пружнішими, під його дією швидше гояться рани, воно сприяє правильному формуванню зубів, швидкому росту волосся. Однак надмірне захоплення сонцем обертається такими неприємностями, як опіки, поява пігментних плям, фотостаріння (передчасне в’янення шкіри). «Шкіра, яка засмагає, втрачає свою еластичність, по­кривається зморшками. Уповільнити чи припинити цей процес, якщо ви зловживаєте сонцем, неможливо», — підтверджує Тетяна Онищук.

Крем від сонця — не панацея...

Щоб отримати рівну засмагу і захисти себе від надмірного впливу ультрафіолету, лікарі-косметологи радять користуватися сонцезахисними засобами: спеціальними лосьйонами, гелями, спреями, кремами. «Сонячну косметику» розрізняють за фактором захисту: SPF (Sun Protection Factor) — це речовина, яка поглинає ультрафіолетове проміння, оберігаючи шкіру від шкідливого впливу. Ступінь захисту виробники вказують на упаковці: мінімальний «фільтр» від сонця складає 5-10 одиниць, максимальний — 60. Що це означає? Наприклад, при використанні крему із SPF 20 дія сонячних променів на шкіру послаблюється у 20 разів. Засоби ці — недешеві, а наскільки надійні? Чи можна покладатися лише на цей «щит», рятуючись від сонця?

Відомий лікар-дерматолог, професор Ольга Богомолець переконана: ні. Сонцезахисні креми не знижують ризику злоякісного переродження родимок і розвитку раку шкіри, каже вона. «Звісно, з допомогою цих засобів ви не засмагнете швидко, але сумарний ефект дії на ДНК і пам’ять клітин може бути ще й термічний, — пояснює Ольга Вадимівна. — І навіть перебуваючи під водою, ви можете згоріти. Особисто я захищаюся від сонця двома способами: одягаю капелюх і ховаюся в тінь».

Звісно, якщо людина їде в південні країни, де спекотно, на відкриті ділянки шкіри треба наносити креми від сонця, аби попередити опіки, додає фахівець. «Але думати, що використання таких засобів — панацея від згубної інсоляції, не можна. Немає дослі­джень, які б це підтверджували. Скажімо, статистика США, де такі креми активно вживають уже протягом 20 років, свідчить: динаміка розвитку раку шкіри і меланоми серед тих, хто ці засоби використовує, не змінилася. Не забувайте, що така продукція, окрім усього, — це великий бізнес».

Зле не сонце. Злі — люди...

Лікарі наголошують: засмага — це лише захисна реакція на шкідливий вплив ультрафіолету. У такий спосіб організм ніби одягає захисний комбінезон. «Є люди, народжені в такому «комбінезоні» — темношкірі, які живуть біля екватора. А люди «скандинавського типу» (блакитноокі блондини, рудоволосі) цей «комбінезон» вдягти не можуть, вони будуть згоряти на сонці і ніколи не засмагнуть, — застерігає пані Богомолець. — Українці переважно належать до людей третього типу шкіри (карооких шатенів), які добре засмагають. Якщо світлооким із сонця потрібно піти о 10-й ранку, то темноокі можуть поніжитись на пляжі максимум до 11-ї, а потім слід ховатися в затінку. Але в будь-якому разі варто збагнути: корисної засмаги не буває».

— Доводиться чути, що в усьо­му винне «зле сонце». Але це — міф, — переконана лікар. — Злими є люди, які зіпсували екологію так, що озоновий шар став тоншим, а над деякими країнами взагалі утворилися озонові дірки. Тож нині маємо зовсім не той спектр ультрафіолету, який був іще 20 років тому. Ми в Україні теж пожинаємо наслідки бездумного ставлення людства до довкілля. В останні два десятиліття злоякісні захворювання шкіри в структурі онкологічних недуг у всьому світі вийшли на перше місце.

Найбільш обачними у спілкуванні з сонцем мають бути насамперед жителі південних областей, а також українці Закарпаття — гори ще більше «піднімають» нас до сонця, зауважує лікар. «На відпочинку слід бути обачними. Коли в Туреччині чи Єгипті, розважаючи відпочивальників на пляжі або біля басейну, аніматор починає заохочувати до аеробіки о 12-й дня, не знаю, що може бути безглуздіше, — дивується Ольга Богомолець. — І люди, замість заховатися в цей час у затінку або спланувати сієсту, виходять танцювати під музику і «горять» на сонці. Особливо потерпають діти — їхня шкіра найменше захищена від дії ультрафіолету. Коли я бачу, як малюк — ніжний, як курчатко, бігає під палючим сонцем, стає сумно. Коли під час обстеження лікар виявляє у чотирирічної дитини меланому — стає страшно. Я би хотіла, аби батьки замислювалися над цими моментами».

Інший важливий момент — турбуленції на сонці. В дні, коли відбуваються такі процеси, людина гарантовано отримає сонячний опік і згубний вплив на ДНК клітин. Важливо навчитися прогнозувати такі дні, аби попере­джати людей про небезпеку. Зробити це непросто. Але українські лікарі і науковці працюють над цим питанням.

 ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Добре зважувати й узгоджувати своє перебування на сонці необхідно літнім людям, вагітним жінкам, дітям до двох років, а також тим, хто страждає на хронічні захворювання легень (особливо туберкульоз), серцево-судинні захворювання, неврастенію, захворювання щитоподібної залози. В осіб, які мають хвору печінку, зло­вживають алкоголем, може розвинутися підвищена чутливість до сонячних променів. У таких випадках лікарі радять носити одяг із легких світлих тканин, на вулиці триматися тінистої сторони, користуватися парасолькою від сонця і сонцезахисними окулярами.

 ДО РЕЧІ

Лікарі-дерматологи категорично не радять купатися і засмагати з 11-ї до 16-ї години: сонячне проміння в цей час найагресивніше. Під час сонячних ванн голову обов’язково накрийте панамою, косинкою чи капелюхом. Офтальмологи рекомендують надіти темні окуляри: під дією прямих сонячних променів у слизовій оболонці очей, яка не має захисного рогового шару, може виникнути запалення — кон’юнктивіт. На сонці краще відмовитися від читання — навантаження на зір під впливом яскравого сонячного проміння зростає в десятки разів. Також лікарі застерігають: не можна засмагати відразу після їди або натщесерце, надзвичайно небезпечно спати на сонці. Входьте в «процес» поступово — підставляйте себе під проміння спершу на кілька хвилин. Засмага ляже рівно, якщо ви активно рухаєтесь: бігаєте, граєте у рухливі ігри. І пам’ятайте про найважливіше правило «полювання» на бронзову шкіру: більше 20 хвилин засмагати на відкритому сонці не можна.

 «ШВИДКА ДОПОМОГА»

Якщо сталося так, що «спілкування з сонцем» вийшло на розумні межі і вам не вдалося уникнути опіку, запам’ятайте кілька важливих у таких випадках правил:

* Зменшити біль допоможуть холодний душ або ванна. Накладіть на постраждалі місця холодні компреси, кубики льоду.

* Обробіть уражену ділянку шкіри соком алое або іншою речовиною, що охолоджує і знімає запалення. Ефективним є компрес із холодного зеленого чаю. Але в жодному разі не використовуйте для цього олію чи вершкове масло.

* Можна змастити обгоріле місце холодним кефіром, сметаною, нежирним йогуртом. Кисломолочні продукти заспокоюють і пом’якшують шкіру.

* Перевірте, чи немає пухирів. Їх поява сигналізує про те, що шкіра серйозно пошкоджена і можливі серйозні ускладнення. Якщо пухирями вкриті великі ділянки шкіри, негайно звертайтеся до лікаря.


Повернутися
16.06.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...