«ГАЛИЦЬКИЙ ШЛЯГЕР» — «ГРЕММІ» ПО-ТЕРНОПІЛЬСЬКИ

9 червня у Тернополі в концертному залі палацу культури «Березіль» з повним аншлагом відбувся  перший тур третьої Всеукраїнської народної пісенної премії «Галицький шлягер-2016» серед професійних виконавців, композиторів і поетів. Уже традиційно артисти обєднали свої сили і стали на захист української культури: другий сезон поспіль мистецька феєрія   пройшла під гаслом «Захистимо Україну піснею».

Дана акція спрямована на популяризацію традиційної української естрадної пісні та пісенної поезії. Засновник і організатор «Галицького шлягеру» народний артист України Ярослав Борута переконаний: «Саме такими масштабними проектами українську культуру треба піднімати на новий рівень, для того, щоб молоде покоління виховувалося на прикладі багатої культурної спадщини нашої держави. Дуже прикро, що державні керманичі, зокрема депутати Верховної Ради, не проголосували про введення квот на україномовні пісні в ефірах радіостанцій. Тому відомі, а також молоді українські виконавці, вирішили практично відстоювати україномовну пісню доносячи її зі сцени глядачам. У зв’язку із цим «Галицький шлягер» буде розширювати свою географію і проводитиметься по різних обласних центрах України. Такою першою площадкою став Тернопіль. Висловлюю окрему подяку всім тим людям, які не стояли осторонь і долучилися до нашої акції».

Відомий поет-пісняр, народний артист України Вадим Крищенко, якого сміливо можна називати душею і серцем української пісні  вже третій сезон поспіль очолює Оргкомітет «Галицького шлягеру».

Слід зазначити, що в першому турі взяли участь близько двадцяти творчих одиниць: народні артисти України – Микола Свидюк, Степан Гіга, Анатолій Матвійчук, Алла Попова, Ярослав Борута, квартет «Гетьман», заслужені артисти України – Ярослава Руденко, Квітослава Гіга, Володимир Вермінський, Андрій Заліско, а також популярні виконавці – Євген Дашин, Сергій Котовський, Вікторія Ватащук, Михайло і Мар’яна Гардамани, Уляна Маляр, Андрій Бема, етно-гурт «Леля», гурт «Будьмо».

Із двох пісень, які були представлені кожним виконавцем, глядачі обирали кращу і віддавали за неї свій голос. Пісні-переможці звучатимуть у великому підсумковому гала-концерті і будуть нагороджені Всеукраїнською народною пісенною премією «Галицький шлягер 2016».


Повернутися
16.06.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...