ЮРИДИЧНИЙ ФЛЕШМОБ

Керівництво  Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в рамках флешмобу відвідало  студентів юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету. Зі студентам обговорено можливості побудови кар’єри в органах юстиції та Бюро правової допомоги, роздані листівки із запрошенням брати участь у конкурсах на зайняття посад у системі БПД.
Начальник управління Едуард Кольцов  розповів про чергові етапи  реформи та перспективи  розвитку системи юстиції. Він зазначив, що новоутворені підрозділи займатимуться наданням юридичної інформації та консультацій, здійсненням представництва інтересів клієнтів у суді, наданням консультацій з онлайн сервісів Мін’юсту. У зв’язку зі змінами у законодавстві, перегляуто  вимоги для кандидатів, які бажають приймати участь у конкурсі на  посади  у Бюро  в частині зниження кваліфікаційного рівня та необхідності мати стаж роботи у юридичній сфері. Зважаючи на те, що Бюро діятимуть у кожному районі області, у конкурсі   матимуть право приймати участь   і цьогорічні  випускники вузів.


Повернутися
20.05.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...