“ПАСТКИ» ДЛЯ САДІВНИКА. ЧИ ВАРТО ПРИСЛУХАТИСЯ ДО ВСІХ ПОРАД З ІНТЕРНЕТУ

Багато садівників ставляться до дачних справ з великим ентузіазмом. Вони читають розумні журнали і книжки. І звичайно ж, шукають інформацію в Інтернеті.

Коли така людина виявляє в мережі групу однодумців, то із захопленням поринає в обговорення питань які цікавлять її. Ось тут-то вона і стикається з підводними каменями обговорень садово-городніх проблем.

Чи потрібно вірити порадам зовсім незнайомих людей? Якщо перед вами експерт (консультант, садовий майстер, фітопатолог та ін.), зазвичай можна. Ще на форумах зустрічаються учасники, кого ви вже колись читали в місцевій газеті або в квітникарському журналі, де вони були представлені словами типу «відомий колекціонер», «садівник-практик». Але про більшість співрозмовників зазвичай нічого не відомо.

Як же зорієнтуватися? Спосіб тільки один: почитати те, що там написали до вас, і зробити висновки.

 Авторитети

Якщо побродити по різних інтернет-форумах для садоводів, то легко помітити, що фахівців у садових темах не люблять. Цей зануда чомусь ніколи не може ясно сказати, від чого рослина «раптом засохла». І не поспішає намалювати новачкові ландшафтний проект. Він не пропонує простих рішень і скупий на похвалу. Проте по факту найкориснішими виявляються саме ті теми, де беруть участь професіонали (якщо вони дійсно фахівці). Тому що, як тільки у когось виникає погана ідея, він неодмінно роз’яснить, чим загрожує її застосування. За це, правда, його не люблять ще більше, але головне, він застереже вас від помилок.

Інтернет-спілкування з участю «розкручених» колекціонерів та інших відомих практиків може бути дуже різним. Серед них чимало людей, що досягли практично професійного рівня. Відповідно манерою спілкування вони нагадують фахівців — і їх присутність робить обговорення дуже цінним.

 Сигнали тривоги

Якщо «відомий практик» пише так, що отрута так і бризкає з монітора (нехай навіть і не на вашу адресу), — це привід замислитися: а чи підуть на користь поради такої людини?

 «Революціонери»

Є особлива категорія практиків — це «опозиціонери» офіційної науки. Саме вони розбурхують громадськість революційними ідеями: «Копати шкідливо для грунту!», «Обрізка вбиває дерева!» Або «Мандарини може виростити кожен». Як правило, трохи незрозумілу логіку своїх теорій революціонери компенсують емоціями, особливо хльостають через край в барвистих розповідях про безграмотність агрономів, лінощі дачників та інші недосконалості навколишнього світу.

Новачки часто летять на яскраві спалахи «осяянь» таких практиків, як метелики на вогонь. Будьте обережні: якщо ви не зумієте отримати урожай мандаринів, то такий практик тут же доведе як двічі два: ви — ледар і невдаха. І не важливо, що його сад в Криму, а ваш — в під Ковелем, що він постійно живе на дачі, а ви приїжджаєте туди раз в тиждень. Головна причина невдач завжди буде одна — ваші руки, що ростуть не з того місця.

Сигнали тривоги

 «Чемного революціонера» видає одна деталь — він обізнаний буквально у всьому. Менторським тоном він береться вчити всього: кулінарії, правильному вихованню дітей, в’язанню, правопису, зоології та фізики. Рано чи пізно «революціонер» візьметься повчати оточуючих на тему, в якій ви добре розбираєтеся. Тут-то ви і помітите його слабкість. Швидше за все, і в садівництві він ненабагато сильніше.

 Вовк в овечій шкурі

 Якщо обвинувачувальний тон «бунтаря» відлякує багатьох потенційних послідовників, то потрапити на гачок до «ввічливого революціонера» взагалі простіше простого. Ці люди теж пропонують альтернативні рішення, але доказову базу підміняють розповідями про свій величезний досвід. Наприклад, «революціонер» може категорично стверджувати, що він, мовляв п’ятдесят років особисто садить кущі тільки догори ногами і незмінно отримує приголомшливий результат. Коли ви не досягнете успіху з цим способом, він не буде грубо обзивати вас недотепою і лобурем, але ввічливо і гранично ясно натякне саме на це.

Учасники

 Розібравшись з місцевими «авторитетами», зверніть увагу на інших учасників дискусії. Може виявитися, що ось ця симпатична дама, яка сьогодні впевнено дає поради по посадці яблуні, всього рік тому не знала навіть азбучних істин. Зате вона може знати, що цікавого «викинули» в садових магазинах, і завжди щиро рада вашим розповідям і фотографіям.

 Якщо ж вам потрібна ділова порада, зверніть увагу на садівників з досвідом, здоровими судженнями і цікавими фотографіями. Якщо вони проживають у вашому регіоні, то до їхніх думок варто уважно прислухатися! Можливо, ваше інтернет-спілкування навіть перейде в наступну фазу — реальну дружбу і взаємовиручку. І це буде вже зовсім інша історія.


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...