ЦИБУЛЯ З НАСІННЯ: А ЧОМ БИ Й НІ?

Загалом, нічого складного в цьому все одно немає. Декого  цей спосіб приваблює навіть більше, ніж вирощування з сіянки, або розсадою.  

 Сорти цибулі

Перше, до чого потрібно уважно поставитися — це до вибору сорту ріпчастої цибулі, тому що не всі сорти утворюють хорошу цибулину за один сезон, особливо це стосується середньої смуги і більш північних регіонів. Вибір насправді не маленький, а цілком собі пристойний. Ось, наприклад, крім сорту Штутгартер Ризен, це можуть бути сорти: Одінцовец, Халцедон, Стригуновский місцевий, Ранній рожевий…

Також зверніть увагу на терміни зберігання цибулин вибраного сорту — урожай деяких зберігається зовсім недовго, це найчастіше ніжні салатні сорти.

Грядка для цибулі

Друге — підготовка грунту і вибір місця для посадки. Грядку найкраще підготувати з осені, на теплому сонячному, добре провітрюваному місці. Грунт має бути пухким, легким, кислий — абсолютно неприпустимо, в такому разі її обов’язково потрібно понижати.

Важливо не садити цибулю після цибулі та часнику, причому року три. А ось гарбузове, томати, картопля і капуста — навпаки, стануть для нього добрими попередниками.

Грунт потрібно гарненько перекопати, не залишаючи великих грудок, ретельно вибрати бур’яни, можна внести добре перепрілого компосту і трошки золи. Свіжий гній вносити не можна. Грядку розрівняти. Тобто вона повинна бути повністю готова до посіву, до якого ми приступимо навесні. Але, як я вже розповідала спочатку, перший мій досвід вийшов на непідготовленому з осені місці, так що не варто засмучуватися, все вийде, якщо грядку спорудити якомога раніше навесні, як тільки грунт буде готов до наших маніпуляцій.

Коли і як сіяти цибулю

До посівів ми приступимо ранньою весною, поки грунт зберігає в собі достатньо вологи. Насіння попередньо можна замочити годин на 12 або навіть на добу у воді (я це роблю рідко). Висівати рядками, відстань між якими повинна становити близько 30-ти см, на глибину до 2-х см. У самому рядку сіємо густіше, ніж потрібно, буквально 1-2 см насіннячко від насінини. Посіви було б непогано замульчувати низинним торфом, який стане на заваді утворенню кірки на поверхні грунту. При можливості, грядку можна на перший час прикрити покривним матеріалом або плівкою.

Загалом-то, заморозків цибуля не боїться, але я вважаю, що укриття допоможе трошки прискорити розвиток рослин, тому — вибір тільки за нами. Сходів чекаємо приблизно 10 днів, може трохи більше, а іноді буває і менше, залежить від погоди.

Догляд за цибулею

Перший час за грядкою потрібно доглядати дуже акуратно: акуратно неглибоко рихлити, акуратно видаляти бур’яни і поливати. Лук потребує своєчасних поливів весь період вегетації, і тільки за місяць до збирання поливи потрібно припинити зовсім. Коли у цибулі утворюються хороші такі, повноцінні листя — «пір’ячко», які можна буде використовувати в їжу, його пора обережно прорідити, залишаючи відстань між рослинами 8-10 см. Підгортати цибулю не слід. Разів зо два за сезон я проводжу рідку підгодівлю спеціальним комплексним добривом, поєднуючи її з поливом.

До прибирання ріпчастої цибулі потрібно приступати, коли його лист почне підсихати, але, ні в якому разі не чекаючи, коли він висохне повністю.

Дуже рекомендуємо такий спосіб вирощування цибулі-ріпки, вибираючи сорти на свій смак і колір, і бажаю вдалого врожаю!


Повернутися
01.04.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...