ЦИБУЛИНА — ДРУГ МОРКВИНИ

    Які овочі варто саджати поруч?

    Сучасне органічне землеробство (пермакультура) використовує взаємодію певних рослин, що забезпечує здоровий і продуктивний їх розвиток. Наші предки-землероби також знали: правильно організоване сусідство овочів на городі дозволяє зібрати хороший урожай і захищає рослини від шкідників та захворювань. Якщо дотримуватися деяких простих закономірностей, правильно висадити овочі не завдасть вам клопоту, а зібраний урожай порадує й обсягом, і якістю.

     Отже, перш за все варто пам’ятати, що далеко не всі овочі між собою мирно уживаються. І легковажно нав’язане сусідство негативно позначиться на розвитку та врожайності ваших невдало поєднаних городніх культур. Навіть комунікабельну спаржу, здатну вживатися з будь-якими видами городини, доцільніше все-таки розташувати поруч iз помідорами, петрушкою та базиліком. Скажімо, квасолю прихильники пермакультури зазвичай намагаються висаджувати у компанії огірків, кукурудзи або картоплі. Але попереджають: деякі квасолині види доволі вередливі і можуть не переносити будь-яке сусідство, окрім власних родичів.

     Існує і кілька класичних, перевірених часом і практикою органічного землеробства поєднань овочів, які нескладно запам’ятати.

     1. Колоритна трійця: кукурудза, гарбуз та горох. Секрет їх спільного вирощування належав американським індіанцям. Кукурудза дає опору горохові, який насичує ґрунт азотом, а гарбуз заважає виростати бур’яну.

     2. Вдалий дует коренеплодів: цибуля і морква. Цибуля рятує моркву від шкідників, виділяючи речовину алліцин, яка має інсектицидну та фунгіцидну дію.

     3. Салатний набір. Помідори та базилік — не лише гарантія гарного смаку свіжого салату. Ці рослини потребують однакового поливу і схожого складу ґрунту. При цьому запах базиліку не переварює гусінь, яка часто вражає томати. І перевірено: помiдори, вирощені поруч iз кущиками запашного базиліку, значно приємніші на смак.

     4. Пістряві «ліхтарики»: стручкова квасоля, болгарський перець та баклажани. Перець і баклажани, як відомо, належать до сімейства пасльонових і потребують однакових умов вирощування. А стручкова квасоля, що росте поруч, виявилася відмінним захисником омріяного делікатесу колорадського жука — баклажана.

     Селера доволі невибаглива. Вона добре росте з будь-якими овочами. Можна посадити її поруч iз капустою, помідорами чи цибулею. Морква, крім цибулі, чудово ростиме й поміж салатом. А от якщо посадите поруч з огірками картоплю, то огірки неодмінно втратять у якості. Кукурудза ж не витримує близького сусідства з помідорами. Зате вона чудово підростатиме в компанії з картоплею або огірками.

     Цибулю можете сміливо посадити поруч із салатом, столовим буряком чи капустою. Але не варто її розташовувати поблизу бобових, — ризикуєте якістю врожаю. Картоплі ж цілком комфортно рости з кукурудзою, бобами або капустою.

     Помідори доволі вередливі як у сусідстві, так і в питанні якості ґрунту. Їх ліпше висадити поблизу петрушки, моркви чи огірків. А картопля та капуста по усідству негативно впливають на самопочуття помідорів.

     Варто поекспериментувати зі сприятливими варіантами. Щороку змінюйте комбінацію добросусідства під час висадки, аби знайти оптимальний варіант для свого городу. І, звичайно ж, не забувайте підживлювати ґрунт органічними добривами!


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...