СУБСИДІЇ ДЛЯ ДВОХСТА ТИСЯЧ «БІДНИХ»

  На Тернопільщині користується субсидіями понад двісті тисяч жителів. У державному бюджеті передбачено достатньо коштів на ці витрати. Відтак причин для хвилювання з приводу скасування субсидій немає, – кажуть у департаменті соціального захисту населення ОДА.

 «Наразі у державному бюджеті передбачені кошти на компенсування субсидій. Можемо гарантувати, що програма субсидій у цьому році буде діяти. З приводу перевірок, про які зараз всі говорять і пишуть. То вони існують, відколи діє програма субсидій. Причин для хвилювання не повинно бути. Оскільки нині єдиною умовою, через яку відмовляють у субсидії – це покупка, вартість якої перевищує 50 тис. грн. Всі, хто не здійснював такої покупки, можуть претендувати на користування субсидіями», – відзначив керівник департаменту Вадим Боярський.

 Користуючись субсидіями не варто забувати і про економне споживання енергії. Оскільки невикористана субсидія залишається на рахунках споживачів. У департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації нагадують: призначається субсидія з місяця звернення, а через рік відбувається перерахунок.

 http://business-companion.te.ua


Повернутися
26.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...