ХТО РАНО ПОЧИНАЄ, ТОЙ ПОТЕРПАЄ?

Приступати до роботи раніше дев’ятої ранку шкідливо для здоров’я, кажуть британські дослідники

 Десята ранку — найбільш ранній час, коли варто починати робочий день. Приступати до своїх професійних обов’язків раніше, ніж дев’ята ранку, небезпечно для здоров’я. У цьому переконані британські фахівці. Зокрема, професор Оксфордського університету Пол Келлі стверджує: ранній початок робочого дня призводить до розвитку серцево-судинних недуг, хвороб печінки і психічних відхилень. А все тому, що внутрішні органи «прокидаються» тільки через 2-3 години після раннього пробудження.

Скажімо, чоловік п’ятдесяти п’яти років, який приходить на роботу раніше десятої ранку, може постраждати від нервового зриву, стресу та інших проблем. Понад те — знизиться продуктивність його праці, різко змінюватиметься настрій, з’являтиметься дратівливість. Професор доводить: до 8:30 ранку діти молодше 10 років не можуть сфокусувати увагу, а шістнадцятирічним і більш дорослій групі необхідно починати заняття о 10 ранку.

Студентам найкраще приходити на навчання до 11:00, вважає Пол Келлі. Як доказ шкоди раннього початку трудового дня професор наводить серію експериментів. Скажімо, в одній зі шкіл він переніс початок занять з 8:30 ранку на 10:00, і це підвищило успішність у школі на 19 відсотків.


Повернутися
06.03.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...