Дешева нафта - чому дорогий бензин?

За минулий рік бензин в Україні подорожчав на 6-7 грн. Торік у січні літр А-95 коштував 10,8–11 грн, цьогоріч — по 16,60–17,90.

— 85 відсотків пального завозять в Україну з-за кордону. Купують за валюту. Найбільше в Білорусі, Литві, Румунії, Польщі. Останнім часом відбулося одне з найбільших падінь цін на нафту. Вона опустилася з 115 доларів за барель до менш ніж 50. Якщо рахувати в доларах, то пальне навіть подешевшало. На початку року літр продавали по 1,35 долара, а зараз — 95 центів, — розповідає «Gazeta.ua» директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн. — Якби нафта не подешевшала, бензин мав коштувати 23–24 гривні. При курсі 8 гривень за долар, пальне продавали б по 7,6–7,8 гривні.

Щоб бензин не дорожчав, курс долара має бути стабільним протягом двох тижнів. Здорожчання долара на 10 копійок підвищує вартість бензину на 7–8 коп. Якщо в нас курс іноземної валюти не змінюватиметься, бензин подешевшає на гривню-три. У лютому-березні нафта подорожчає на місяць, а потім повернеться до січневого рівня. Звісно, на такий розвиток подій можуть вплинути військово-політичні фактори. Щодо курсу в Україні, то важко щось прогнозувати. Неозброєним оком видно, що уряд і Нацбанк вдаються до валютних махінацій і спекулюють на війні.


Повернутися
29.01.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...