АНЕКДОТИ №57

***

Думала, дихати не можу без нього, а виявилося, що нежить.

* * *

Сара Ісааківна, сусідка зверху, із самого ранку так кричала на свою дитину, що Моня теж прибрав квартиру і одягся тепліше.

* * *

Зустріти хлопця своєї мрії нескладно. Складно його потім від чоловіка ховати.

* * *

Живу я загалом добре. Але чомусь таке відчуття, що мій чоловік одружився вдаліше, ніж я вийшла заміж.

* * *

Ізя, візьми дитину на футбол!

— Навіщо? Він ще маленький.

— А чого він кричить просто так!

***

— Учора я виграв у лотерею сто тисяч!

— А як на це відреагувала твоя дружина?

— Вона від радості оніміла.

— Це ж треба — стільки щастя одразу!

* * *

На кордоні оголошення:

«Шановні порушники! У зв’язку з нестачею патронів попереджувальні постріли в повітря більше не робимо!»

* * *

Валер’янка чудово заспокоює. Лише п’ять крапель на 200 грамiв горілки — і нерви залізні.

* * *

Старіємо. Купили з чоловіком порно, подивилися. Дуже сподобався дизайн спальні, кахлі у ванній і стіл на кухні.

* * *

«Ідеального чоловіка можна зустріти на кожному розі», — сказав Бог і створив Землю круглою!

***

Одеське таксі. Водій відчайдушно кермує. Сара робить йому зауваження:

— Водію, ви б не могли їхати обережніше? На мене вдома чекають восьмеро дітей!

— І ви кажете мені про обережність?

* * *

Приходить мама по дитину в садочок. Дивиться — діти в пісочниці сидять із телефонами, а вихователька на лаві спить.

— Що ж ви спите, у вас же всі діти розбіжаться?

— Та куди вони подінуться, у нас Wi-Fi тільки в межах пісочниці.

* * *

Чоловік у розпачі — життя втратило для нього сенс! Він забирається на підвіконня, щоб кинутися з 15-го поверху вниз.

Із кухні виходить дружина, поглянула і каже:

— Хоч би сміття захопив із собою!

***

Літній Лев Соломонович прийшов відвідати коханку, яка живе на 16-му поверсі. Заходить у під’їзд і бачить табличку: «Ліфт не працює з технічних причин». До 4-го поверху він злетів на крилах любові. На 6-му витер піт із чола і дістав валідол. На 11-му сів на сходинки і подумав:

— Господи, хоч би її вдома не було!

* * *

Росiя. Криза. От i вирiшив Путiн обмiняти рублi на тверду валюту. Здав в обмiнник п’ятитисячну купюру, а отримав 20 центiв.

Путiн:

— Оба-на!

Касир:

— Оба-ма!

**

Страшнiше за атомну вiйну тiльки Руський мир.

* * *

Українським воякам заборонено стрiляти по росiйських найманцях та їхнiх посiпаках-сепаратистах, бо Верховний головнокомандувач боїться, що може долетiти до Липецька.

* * *

Крим-реалiї:

Із Путiним у серцi, зi свiчкою в руках i без царя в головi.

 


Повернутися
26.02.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...