ЧАС ДЛЯ ТИШІ І НОВИХ ЗНАНЬ

Як власні звички і спосіб життя поставити на службу інтелекту

«Наші звички, як виявилося, а також спосіб життя впливають на наш інтелект. Враховуючи це, можна покращити свій розумовий рівень», — кажуть дослідники-науковці, що дійшли такого висновку. Яким чином? Є кілька простих кроків — не обтяжливих і зручних.

Якщо під час робочої перерви ви звикли «гуляти» в iнтернеті, то краще витрачати час не на соціальні мережі або ігри. У «мережі» є багато важливих ресурсів із корисною інформацією. Скажімо, відеоуроки, онлайн-курси, ресурси з вивчення іноземних мов тощо. Півгодини на ознайомлення з такою інформацією принесуть значно більше користі, ніж перегляд кумедного відео на Youtube.

Записуйте вивчене. Щоб краще запам’ятовувати і розвивати здатність до мислення, візьміть за правило щовечора занотовувати те, що дізналися за день. Не обов’язково це має бути великий твір — достатньо кількох речень або й слів.

Складайте список зробленого. Привчіть себе складати з вечора план справ, які маєте намір зробити, а також пишіть про те, що вдалося виконати. Психологи кажуть: такий список додасть упевненості в собі і відчуття виконаного завдання. Ці якості також формують здатність мислити розумно.

Використовуйте настільні ігри. Їх можна застосувати не тільки задля розваги й приємного дозвілля, а й для розвитку логічного мислення та уяви. Корисними для інтелекту можуть бути гра «Ерудит», шахи. Аби ускладнити завдання, фахівці радять спробувати грати в шахи, не дивлячись на дошку, а запам’ятовуючи її. А у випадку з «Ерудитом» — намагатися не використовувати словник.

Оточуйте себе розумними людьми. Дружити, спілкуватися з тими, хто освіченіший і розумніший за нас, — чудовий спосіб пізнати щось нове, нагадують психологи. Можливо, з погляду самооцінки це непросто, але товариство розумних і талановитих людей дозволить вам постійно навчатися.

Більше читайте. Звісно, порада ця не нова і не зовсім оригінальна, однак фахівці переконані, що читання — найкращий спосіб тренування розуму. Будь-яке цікаве і пізнавальне читання — чи це ранкова преса, чи наукова фантастика або історична література — буде корисним. Читайте якомога частіше і більше.

Переповідайте і пояснюйте. Спробуйте розповісти або пояснити простими словами друзям чи рідним те, що ви вивчили. Ейнштейн казав: «Якщо ви не можете пояснити щось простими словами, ви недостатньо в цьому тямите». Адже знання тоді можна вважати набутими, якщо вмієте поділитися ними з іншими. Зберігати в пам’яті інформацію і вміти вчити інших складніше, ніж вчитися самому.

Цікавтеся новим і різним. Намагайтеся вивчати різні речі, цікаві і несподівані, адже ніколи не знаєте, що може згодитися в майбутньому. Приклад — історія зі Стівом Джобсом. Засновник Apple, облишивши навчання, почав вивчати каліграфію. Ніякого зв’язку з його справою це не мало, однак ті навички, яких він набув на художніх курсах, пізніше лягли в основу створення комп’ютерів Mac. «Ви не можете поєднати різні точки, дивлячись у майбутнє, але ви здатні знайти між ними взаємозв’язок, озираючись у минуле. Залишається тільки вірити, що в якийсь момент точки зійдуться», — казав Джобс. Для того щоб такі точки були в майбутньому, важливо вивчати, пробувати щось нове вже зараз — попри те, що ці знання здаються непотрібними.

 Вивчайте іноземні мови. Цей процес особливо корисний для розвитку розумових здібностей. Бажано освоювати мови різних лінгвістичних груп. Вчити мову можна і дорогою на роботу, і працюючи за комп’ютером. В iнтернеті багато матеріалів для цього.

 Приділяйте час для тиші. Дати мозку відпочити і засвоїти вивчене дуже важливо. Знаходьте хоча б півгодини для спокійних роздумів, щодня проводьте певний час у тиші.


Повернутися
26.02.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...